ИПК дерм, венСН

There is still time to download: 30 sec.



Thank you for downloading from us :)

If anything:

  • Share this document:
  • Document found in the public.
  • Downloading this document for you is completely free.
  • If your rights are violated, please contact us.
Type of: doc
Founded: 13.07.2013
Added: 29.04.2020
Size: 0.69 Мб

Міністерство охорони здоров’я України
Харківський національний медичний університет






КАФЕДРА ДЕРМАТОЛОГІЇ, ВЕНЕРОЛОГІЇ І СНІДу






EUROPEAN CREDIT TRANSFER SYSTEM
ECTS – інформаційний пакет







Напрям підготовки 1101 Медицина;
спеціальності: 7. 110 101 Лікувальна справа;
7. 110 104 Педіатрія;
7. 110 105 Медико-профілактична справа














2008
Болонський процес - це процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і потрібних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи. Його метою є створення до 2010 року європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності випускників вищих навчальних закладів до працевлаштування, поліпшення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи.
Підготовка студентів на кафедрі здійснюється за новою методологією організації навчального процесу - кредитно-модульною системою.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу включає:
- вивчення дисциплін структурованих на модулі, як задокументовану логічно завершену частину навчальної програми, практики, що реалізуються відповідними формами організації навчального процесу і закінчуються підсумковим модульним контролем;
Оцінка з дисципліни визначається як середня арифметична оцінок модулів дисципліни. Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок поточного контролю та підсумкової оцінки, яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.
- впровадження залікових кредитів ЕСТS як одиниці виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння навчальної дисципліни;
Кредит (Сredit) включає усі види робіт студента, передбачених у затвердженому індивідуальному плані: аудиторну, самостійну, підготовку до державної атестації, складання ліцензійних інтегрованих іспитів „Крок 1" і „Крок 2", практично орієнтованого державного іспиту, виробничу практику, виконання курсових робіт тощо.
- відсутність у графіку навчального процесу екзаменаційних сесій, так як здійснюється контроль засвоєння студентом кожного модулю навчальної дисципліни;
- застосування під час контролю шкали оцінювання ЕСТS, яка є рейтинговою і може бути конвертована у прийняту в Україні систему оцінювання знань, вмінь та навичок студента.
Один навчальний рік триває 40 тижнів і включає 60 кредитів (1 тиждень - 1,5 кредити ЕСТS), 1 кредит ЕСТS становить 30 академічних годин.
Загальне навчальне навантаження включає час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів.
Тижневе аудиторне навантаження становить в середньому 25-28 навчальних годин для студента. Обсяг самостійної роботи складає в середньому 40% від загального.








І. КАФЕДРА ДЕРМАТОЛОГІЇ, ВЕНЕРОЛОГІЇ І СНІДу

А. Адреса
Вул. Революції, 15, Харків, 61002, (+38057)700-41-33,
Е-mail kafedra@gala.net.
Б. Академічний календар
Згідно з навчальним планом підготовки лікарів за освітньо-кваліфікаційним рівнем "Спеціаліст" вивчення навчальної дисципліни "Дерматовенерологія" здійснюється студентами на 4 курсі, в 7 або 8 семестрі.
Курс дерматовенерології складається з 1 модуля.
Кількість академічних годин – 90; кількість кредитів – 3,0.
В. Координатор ECTS від кафедри
Пустова Наталія Олександрівна, доцент, кандидат медичних наук.
700-41-33 (з 9 до 17 годин)
Е-mail kafedra@gala.net.
Г. Загальна інформація щодо кафедри
Історія кафедри
Початок викладання дерматології та венерології на медичних факультетах університетів, в тому числі і Харківського, пов'язане з ім'ям славетного дерматолога, професора Петербурзької Медико-хірургічної академії Олексія Герасимовича Полотебнова. Він завжди підкреслював доцільність викладання дерматології та венерології, вказував на недостатню кількість годин на викладання, відсутність відповідної клінічної бази. Стаття О.Г. Полотебнова "Сучасний стан дерматології у Росії" (1882) примусила міністра народної освіти рекомендувати Радам університетів розглянути питання про заснування кафедр дерматології та венерології на медичних факультетах.
У 1883 р. ректору Харківського університету було представлене рішення Ради медичного факультету про утворення кафедри шкірних та венеричних хвороб. Обов'язковою умовою при цьому висувалося відкриття профільної клініки. Кафедра дерматології та венерології була заснована. Приват-доцент В.І.Порай-Кошиц почав читання систематичного курсу лекцій з шкірних та венеричних хвороб. Незабаром його змінив проф. А.Я.Бруєв, вихованець Військово-медичної академії, перший професор на самостійній кафедрі шкірних та венеричних хвороб. Він провів значну роботу по налагодженню лікувального та педагогічного процесу. Ним був заснований музей муляжів на кафедрі, організований амбулаторний прийом хворих.
Великий внесок у подальший розвиток кафедри шкірних та венеричних хвороб медичного факультету вніс проф. І.Ф.Зеленев, який зайняв місце завідуючого кафедрою у 1887р. У 1890 р. проф. І.Ф.Зеленев заснував перше у провінції Харківське дерматологічне товариство та був обраний його головою. У 1901р. він заснував перший у Росії "Русский журнал кожных и венерических болезней". І.Ф.Зеленев вніс значний внесок у справу удосконалення педагогічного процесу, організацію наукової та лікувальної роботи на кафедрі та в клініці. На відпущені факультетом невеликі кошти проф. І.Ф.Зеленев організував біохімічну та бактеріологічну лабораторії, фізіотерапевтичний кабінет, муляжну майстерню, де працював художник Л.С.Піонтковський - учень видатного Петербурзького муляжиста Карповича.
У 1911 р. проф. І.Ф.Зеленева було обрано завідувачем кафедри дерматології та венерології Московського університету, а кафедру Харківського університету до 1917 р. очолював виходець з Казанського університету проф. І.М. Гіммель.
В період громадянської війни місто завідуючого кафедрою було вакантним і лекції з шкірних та венеричних хвороб читали хірург проф. І.В.Кудінцев та фармаколог проф. Я.Я.Постоєв.
У 1921 р. завідуючим кафедрою шкірних та венеричних захворювань було обрано професора М.В.Тіпцева, який довгий час працював з І.Ф.Зеленевим. Проф. М.В.Типцева, що залишив педагогічну діяльність у 1925 р., змінив проф. Л.А. Соболев. Завдяки наполегливості проф. Л.А.Соболева у 1937р для клініки шкірних та венеричних хвороб ХМІ було передано двоповерховий будинок по вул. Революції, 15. Відкриття клініки сприяло оживленню науково-дослідної діяльності кафедри.
Проф. Л.А.Соболев помер під час евакуації в Оренбурзі, де знаходився інститут протягом Великої Вітчизняної війни. Після повернення інституту з евакуації у звільнений від німецько-фашистських загарбників рідний Харків, посаду завідувача кафедри зайняв І.С.Попов - видатний вітчизняний дерматоміколог. На цій посаді він був до червня 1966 р., коли в віці 75 років залишив кафедру у зв'язку виходом на пенсію.
У 1967 році завідуючим кафедрою був обраний проф. Б.А. Задорожний, докторська дисертація якого “Материалы к изучению лучевых поражений кожи” була виконана за консультацією чл.-кор. АМН СРСР проф. В.О. Рахманова та проф. Н.О. Торсуєва. У 1969 р. за цикл робіт по виливу іонізуючої радіації на шкіру Б.А.Задорожний був обраний Почесним доктором Познанської медичної Академії (Польща). Під керівництвом проф. Б.А.Задорожного підготовлено 29 дисертаційних робіт, з них 6 докторських. Було одержано 5 авторських свідоцтв. Разом з Фізико-технічним інститутом низьких температур був сконструйований та втілений в практику кріогенний дерматологічний аплікатор КД-3.
Після раптової смерті професора Б.А.Задорожного (1993р.), до завідування кафедрою приступив його учень - доктор медичних наук, професор А.М.Дащук.
В своїй докторській дисертації Псоріаз як колагенова хвороба А.М.Дащук здійснив глибокі комплексні дослідження у хворих на псоріаз, внаслідок чого була висунута передова концепція патогенезу псоріатичної хвороби, що базується на первинній дезорганізації сполучної тканини дерми з послідуючою гіперпроліферацією епідермісу. Треба підкреслити, що вивчення тонких патогенетичних механізмів псоріазу на клітинному, молекулярному і атомному рівні, а також нових підходів до його лікування є дотепер ведучим напрямком наукової роботи кафедри. В цьому напрямку під керівництвом А.М. Дащука були виконані і захищені 7 кандидатських дисертацій. Проф. А.М. Дащук є автором 14 монографій та підручників, 240 публікацій. Має 11 патентів на винаходи.
У 1996 р. кафедра почала навчання на очному циклі лікарів-інтернів, в зв'язку з чим була створена вся відповідна учбово-методична база.
З 1999 року вперше в історії кафедри здійснюється викладання дерматовенерології іноземним студентам англійською мовою.
З 2002 по 2008 р. на кафедрі викладався курс Медична косметологія.
У 2000р проф. А.М.Дащуком була доведена доцільність викладання ВІЛ-інфекції на кафедрі шкірних та венеричних хвороб. Вченою Радою ХДМУ була затверджена програма викладання ВІЛ-інфекції і у 2000 році кафедра перейменована в кафедру шкірних, венеричних хвороб та СНІДу.
З 2007 року для іноземних студентів на кафедрі викладаються Тропічні шкірні та венеричні хвороби.
Багато уваги приділяється оптимізації учбового процесу. Читання лекцій поряд з демонстрацією хворих супроводжується показом кольорових слайдів, учбових фільмів, а практичні заняття - власними кольоровими фото з кафедральної фототеки, кольоровими атласами, муляжами. До кожного заняття є набір тестів як для базового, так і для підсумкового контролю, а також методичні вказівки для самостійної роботи студентів.
На кафедрі успішно працює студентський науковий гурток. Гуртківці регулярно приймають участь в підсумкових загальноуніверситетських студентських наукових конференціях, а також Всеукраїнських олімпіадах, займаючи призові місця.
Велика увага приділяється лікувальній роботі. Регулярні консультації завідуючого кафедрою і доцентів проводяться не тільки для хворих базового стаціонару, а і для хворих інших медичних закладів Харкова. Щорічно в роботу базового стаціонару та інших профільних закладів впроваджуються нові методики лікування і профілактики шкірних і венеричних захворювань, запропоновані кафедрою.
На підставі рішення Вченої Ради ХНМУ (протокол №6 від 19.06.2008 р) кафедра була перейменована в кафедру дерматології, венерології і СНІДу
Склад науково-педагогічних працівників
На теперішній час професорсько-викладацький склад кафедри включає 5 осіб:
зав кафедри: проф., д. мед. н. Дащук А.М.;
доценти: к. мед. н. Караченцева І.М.., к. мед. н. Пустова Н.О., к. мед. н. Чернікова Л.І., к. мед. н. Чипиженко В.А.
Матеріально-технічна та науково-лабораторна база
Загальна площа кафедри складає 200 м2. Лекційний зал (150 м2) використовується разом з кафедрою дерматології, венерології та медичної косметології. Кафедра має 5 учбових кімнат, методичний кабінет. На кафедрі є 3 комп’ютера, які мають доступ до мережі Internet. В навчальному процесі використовуються: мікроскопи (6 шт.), мікропрепарати (100 шт.), навчальні таблиці (100 шт.), наочні навчальні слайди (200 шт.), навчальні стенди (6 шт.), мультимедійний проектор, слайдпроектор. На кафедрі є муляжний музей.
В останні роки була придбана сучасна діагностична, терапевтична та інша апаратура - люмінісцентний мікроскоп, спектрофотометр для проведення імуноферментного аналізу (діагностика захворювань, що передаються статевим шляхом, аутоімунних дерматозів), інфрачервоний коагулятор "Redfield" (лікування новоутворень шкіри), прибор для імпульсної терапії, комп’ютер, фотоапарат. Комп'ютер використовується для статистичної обробки наукових даних, редактування і друкування текстів, а також для розробки навчаючих і контролюючих програм для студентів. За допомогою фотоапарата "Olympus-М", що дозволяє робити знімки шкіри з малої відстані, була значно поповнена кольорова фототека кафедри. Вищеназвана апаратура широко використовується в науковому, педагогічному і лікувальному процесах.



ІІ. ІНДИВІДУАЛЬНІ РОЗДІЛИ ПРОГРАМИ НАВЧАННЯ
З ДИСЦИПЛІНИ ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ

1. Загальна характеристика навчальної програми з дисципліни
Навчальна програма спрямована на якісну підготовку студентів вищих навчальних медичних закладів України з такої інтегральної клінічної дисципліни як дерматовенерологія. Вона є невід’ємною частиною усіх клінічних дисциплін, її викладання здійснюється відповідними профільними кафедрами всіх медвузів країни.
Вивчення основ дерматовенерології на четвертому році навчання є обов’язковою зв’язуючою ланкою у загальній системі вивчення майбутніми сімейними лікарями клінічної медицини, а особливо внутрішніх та інфекційних хвороб, урології, акушерства, гінекології. Своєю чергою дитяча дерматовенерологія чітко пов’язана з неонатологією, педіатрією.
Як окрема клінічна дисципліна дерматовенерологія поділяється на загальну та спеціальну. Її вивчення передбачає здобуття знань стосовно етіології, патогенезу, клінічних виявів різноманітних дерматологічних патологій та засвоєння сучасних підходів до лікування чи застосування відповідних профілактичних заходів. При вивченні цієї дисципліни велика увага надається прищепленню студентам вміння своєчасно виявляти та чітко ідентифікувати клінічні вияви дерматологічних захворювань; деонтологічно правильно спілкуватися та організовувати догляд за дерматологічними хворими. Майбутнім неонатологам, педіатрам, сімейним лікарям лекційний та практичний матеріал дає змогу отримати базові знання з будови шкіри в немовлят та дітей, правильного догляду за шкірою та вміння застосувати відповідні профілактичні заходи.
1.1. Програма з дерматовенерології для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації призначена для спеціальностей Лікувальна справа 7.110101, Педіатрія 7.110104, Медико-профілактична справа 7.110105 напряму підготовки 1101 Медицина, бо дерматовенерологія вивчається протягом VII або VІІІ семестру 4-го року навчання, кінцеві цілі з дисципліни однакові, й тому складена єдина програма для зазначених спеціальностей.
1.2. Вивчення дисципліни здійснюється впродовж 1 семестру. Обсяги дисципліни 3,0 кредити. Кількість годин: всього – 90 год; аудиторних – 70 год., в тому числі – лекцій – 20 год., практичних занять – 50 год.; самостійна робота студентів – 20 год.
1.3.Програму складено згідно з наступними нормативними документами:
- освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за № 239 Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 Медицина;
- експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.2005 за № 52 Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня Спеціаліст кваліфікації Лікар у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальностями Лікувальна справа, Педіатрія, Медико-профілактична справа;
- рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03 2004 за № 152 Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за № 492 Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін;
- наказом МОЗ України від 31.01.03 за № 148 Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти;
- інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно_модульної системи організації навчального процесу (Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів.— К.: Книга плюс, 2005).
Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми.
1.4. Дерматовенерологія як навчальна дисципліна:
а) ґрунтується на попередньому вивченні студентами анатомії, гістології, нормальної та патологічної фізіології, медичної біології, мікробіології та інших морфологічних дисциплін й інтегрується з цими дисциплінами;
б) є важливою складовою подальшого вивчення студентами клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з дерматовенерології в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності;
в) закладає основи здорового способу життя та профілактики інфікування венеричними хворобами.
1.5. Програма дисципліни структурована на модуль 1, до складу якого входять 10 блоків змістових модулів:
Модуль 1. Дерматовенерологія
Змістові модулі:
1. Вступ до дерматовенерології. Дерматозоонози.
2. Піодермії. Вірусні дерматози.
3. Грибкові захворювання шкіри. Туберкульоз шкіри. Лепра.
4. Псоріаз. Червоний плоский лишай. Дерматити, токсикодермії. Алергічні дерматози.
5. Хвороби сполучної тканини. Пухирні дерматози. Багатоморфна ексудативна еритема.
6. Написання навчальної історії хвороби дерматологічного пацієнта.
Сучасна епідеміологія та класифікація інфекційних хвороб, що передаються переважно статевим шляхом. Сифіліс. Етіологія, патогенез. Первинний період сифілісу.
7. Вторинний та третинний періоди сифілісу.
8. Природжений сифіліс. Серологічна діагностика сифілісу. Лікування сифілісу.
9. Гонорея чоловіків.
10. Негонорейні уретрити.
1.6. Види навчальної діяльності.
Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є:
а) лекції – 20 год
б) практичні заняття – 50 год;
в) самостійна робота студентів (СРС) – 20 год.
1.7. Особливості змісту та організації навчальної діяльності: лекцій, практичних та семінарських занять, самостійної роботи студентів.
Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.
Лекційний курс з дерматовенерології налічує 10 лекцій, кожна з яких триває 2 академічні години. Лекції, як правило, передують практичним заняттям та носять проблемний характер. Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів дерматології та венерології.
Практичні заняття проводяться за стандартною схемою і включають перевірку рівня знань студентів за даною темою, розгляд незрозумілих питань за темою, виконання самостійної роботи, перевірку кінцевого рівня знань студентів. Для перевірки знань студентів застосовують тестові технології. Більшість занять включає відпрацювання студентами практичних умінь та навичок.
Практичні заняття проводяться шляхом ротації циклів клінічних дисциплін, поступового та послідовного опрацювання студентами під керівництвом досвідченого співробітника кафедри окремих змістовних модулів. Під час роботи з профільними хворими студенти по черзі виконують обов’язки помічників палатного лікаря (збирають анамнез, оглядають уражені ділянки шкіри, ставлять попередній діагноз, призначають лабораторне обстеження, здійснюють диференційну діагностику та пропонують певну тактику його ведення і план медикаментозної терапії).
Практичні заняття передбачають:
1) дослідження студентами під керівництвом викладача стану уражених ділянок шкіри при найпоширеніших дерматозах;
2) проведення диференційної діагностики з урахуванням результатів клініко-лабораторного обстеження хворих;
3) розв’язання ситуаційних задач, що мають клінічне спрямування.
Студентам на практичних заняттях рекомендується коротко записувати анамнестичні дані обстежених хворих, де орієнтовно зазначати особливості етіопатогенезу у конкретних пацієнтів, перебіг лікування та його результати.
Самостійна робота студентів є важливим складовим елементом навчальної діяльності: вона включає позааудиторну підготовку студентів до лекцій та практичних занять, аудиторну контрольовану викладачами підготовку студентів до лекцій та практичних занять, аудиторну і позааудиторну підготовку студентів до підсумкового модульного контролю.
Лекційний курс, практичні заняття і самостійна робота студентів мають методичне забезпечення, яке дозволяє студентам скеровувати свою навчальну діяльність на ефективне оволодіння знаннями.
1.8. Контроль навчальної діяльності:
Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей.
Для контролю поточної навчальної діяльності здійснюються наступні засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, ситуаційні задачі. Проводяться клінічні розбори особливостей висипів при певних дерматозах, трактування їх та оцінка, аналіз й оцінка результатів лабораторних досліджень і параметрів, що характеризують міру порушення тих чи інших функцій організму людини, його систем та органів.
Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенні вивчення модуля
на основі контролю теоретичних знань, практичних навичок і вмінь.
Форми підсумкового контролю:
теоретичних знань – система запитань, тестові завдання з множинним вибором відповіді, рішення типових і ситуаційних задач;
практичних навичок і вмінь – індивідуальний контроль практичних дій.
Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню на підсумкових контрольних заняттях. Оцінка успішності студента з дерматовенерології є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням оцінок засвоєння окремих модулів.
1.9. Оцінювання результатів вивчення модулів та дисципліни в цілому.
Оцінювання успішності студента з дисципліни є рейтинговим і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів, має визначення за системою ЕСТS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.
Розподіл балів, які надаються студентам при засвоєнні модуля
При засвоєнні теми за традиційною системою студентові присвоюють бали: 5 — 12 балів, 4 — 10 балів, 3 — 7 бали, 2 — 0 балів.
Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента — 120.
Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умови виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 70 балів (10 х 7).
Підсумковий модульний контроль зараховується студентові, якщо він набрав не менше ніж 50 балів з 80.
Форми контролю і система оцінювання відповідають вимогам програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за кредитно-модульної системи організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005).
Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), що виставляється під час оцінювання теоретичних знань і практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.
Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам після засвоєння кожного модуля (залікового кредиту) — 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність — 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю — 80 балів (40%).
Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей з кожної теми. В оцінюванні навчальної діяльності студентів віддається перевага стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, наближених до реальних.
Оцінювання поточної навчальної діяльності
Усі теми в межах одного модуля однаково важливі, незалежно від того, скільки годин виділено на кожну з тем. Оцінка визначається кількістю тем у модулі. Оцінювання поточної навчальної діяльності студентів описується у робочій навчальній програмі з дисципліни.
У разі засвоєння кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студентові виставляють оцінки за 4-бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали залежно від кількості тем у модулі. В програмі було застосовано таку систему конвертації традиційної системи оцінки в бали:

Традиційна оцінка

Конвертація у бали

5
12

4
10

3
7

2
0

Максимальна кількість, яку може набрати студент під час вивчення модуля, дорівнює 120 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці 5, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу.
Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент під час вивчення модуля, визначається шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці 3, на кількість тем у модулі.
Оцінювання індивідуальної самостійної роботи студентів (індивідуальних завдань)
Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від її обсягу і значимості, але не більше ніж 10—12 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.
Оцінювання самостійної роботи
Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.
Знання тем, які виносять лише на самостійну ронять, оцінюються під час підсумкового модульного контролю.
Підсумковий модульний контроль
Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенні вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті.
До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та під час вивчення модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Форма проведення підсумкового модульного контролю стандартизована і включає контроль теоретичної і практичної підготовки.
Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80.
Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше ніж 50 балів.
Оцінювання дисципліни
Оцінка з дерматовенерології виставляється лише студентам, яким зараховано всі модулі з дисципліни.
Заохочувальні бали за рішенням Вченої ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед вузів України та інше.
Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).
Конвертація кількості балів з дисципліни в оцінки за шкалами ЕСТS та 4-бальною (традиційною)
Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS таким чином:
Оцінка ЕСТS Статистичний показник
А Найкращі 10% студентів
В Наступні 25% студентів
С Наступні 30% студентів
D Наступні 25% студентів
E Останні 10% студентів
Відсоток студентів визначається на вибірці для студентів певного курсу в межах відповідної спеціальності.
Кількість балів з дисципліни, нарахована студентам, конвертується у 4-бальну шкалу таким чином:
Оцінка ЕСТS Оцінка за 4-бальною шкалою
А 5
В, С 4
D, E 3
FX, 2
Оцінка з дисципліни FX, F (2) виставляється студентам, яким не зарахований модуль після завершення його вивчення.
Оцінка FX (2) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумкового модульного контролю. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2 разів за графіком, затвердженим ректором.
Студенти, які одержали оцінку F по завершенні вивчення дисципліни (не виконали навчальної програми хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальної кількості балів), мають пройти повторне навчання з відповідного модуля. Рішення приймає керівництво вузу відповідно до нормативних документів, затверджених в установленому порядку.
1.10. Опис навчального плану з дисципліни Дерматовенерологія для студентів медичних факультетів на 4-му році навчання
Структура
навчальної дисципліни
Кількість годин, з них
Рік
навчан-ня
Вид контролю


Всього год.

Аудиторних
СРС






кредит
Лекцій
Практичних занять







Кредитів ECTS
3,0



4


Модуль 1:
Змістових модулів 10
90
20
50
20

Поточний та підсумковий модульний контроль

Примітка. 1 кредит ЕСТS — 30 год. Аудиторне навантаження — 70%, СРС — 30%.
1.11. Мета вивчення навчальної дисципліни.
Мета вивчення дерматовенерології - кінцеві цілі визначаються на підставі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модуля і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модуля або змістового модуля сформульовано конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.
Кінцеві цілі вивчення дисципліни
Визначати етіологічні та патогенетичні фактори появи й подальшого клінічного перебігу найпоширеніших шкірних і венеричних захворювань людини.
Призначати лабораторне та/або інструментальне обстеження, здійснювати диференційну діагностику дерматозів.
Встановлювати на підставі клініко-анамнестичних даних попередній діагноз найпоширеніших шкірних та венеричних захворювань.
Враховувати психологічний стан пацієнтів з поширеним ураженням шкіри, що супроводжується свербежем.
Вміти деонтологічно виважено визначати тактику ведення хворого та керуватися принципами профілактики найпоширеніших дерматозів з хронічно-рецидивуючим перебігом.
Використовувати морально-етичні принципи спілкування з хворими на шкірні та венеричні захворювання.



ІІІ. ЗМІСТ навчальної програми з дисципліни Дерматовенерологія
Модуль 1. Дерматовенерологія

Змістовий модуль 1
Вступ до дерматовенерології. Дерматозоонози
Вступ до дерматовенерології.
Конкретні цілі
Аналізувати етапи становлення дерматовенерології як окремої клінічної дисципліни та внесок окремих вчених.
Пояснювати анатомічні, гістологічні, фізіологічні та морфологічні особливості шкіри та слизових оболонок у функціонуванні організму в нормі та при різних патологічних станах. Пояснювати патогістологічні зміни в шкірі дерматологічних хворих.
Трактувати поняття висипка та її роль при встановленні відповідного дерматологічного діагнозу.
Тема 1. Предмет і завдання дерматовенерології. Основні етапи розвитку дерматовенерології. Анатомія, гістологія, фізіологія шкіри.
Дерматовенерологія — це клінічна медична дисципліна, яка вивчає об’єктивні та суб’єктивні особливості різноманітних клінічних виявів ураження шкіри та слизових оболонок організму людини у їхній єдності та взаємодії із зовнішнім середовищем. Дерматовенерологія як одна з наукових основ клінічної медицини. Її значення та місце у підготовці лікаря. Дерматологічна патологія як медико-психологічна проблема. Деонтологія в дерматології.
Загальна характеристика розвитку дерматовенерології. Роль робіт Гіппократа, Плінія старшого, Корнелія Цельса, Авіценни, Меркуріаліса, Уїлена, Бейтмена. Становлення і розвиток у ХІХ_ХХ століттях (д’Алібер,Бієтт, Жібер, Девержі, Базен, Капоші, Аушпітц, Ядассон, Гебра).
Внесок робіт О.І. Поспєлова, О.Г. Полотебнова у розвиток світової дерматовенерології.
Українська дерматовенерологічна школа — М.І. Стуковенков, П.В. Нікольський, В.О. Лужицький, І.І. Потоцький.
Етіологія та патогенез захворювань шкіри.
Дерматологічна патологія як медико-психологічна проблема.
Основні типи психологічного реагування хворої людини в ситуації розвитку та перебігу у неї певної дерматовенерологічної патології.
Деонтологія в дерматології. Основні параметри при лікуванні дерматологічних хворих. Лікарська таємниця.
Анатомія, гістологія шкіри.
Характеристика функцій шкіри, їхні вікові та статеві особливості.
Тема 2. Патогістологічні зміни в шкірі.
Загальна характеристика патогістологічних змін, які відбуваються в шкірі дерматологічних хворих.
Тема 3. Морфологія дерматозів. Методіка обстеження дерматологічного хворого.
Первинні та вторинні морфологічні елементи шкірної висипки.
Методи досліджень: візуальне спостереження, клінічна оцінка висипки, лабораторні дослідження.
Дерматозоонози
Конкретні цілі
Визначати шляхи та імовірні умови інфікування дерматозоонозами.
Вирізняти класифікацію та загальні особливості паразитарних уражень.
Трактувати загальний перебіг та клініку корости.
Пояснювати клінічні різновиди перебігу педикульозу.
Трактувати характерні клінічні особливості фтиріазу.
Узагальнювати принципи терапії і профілактики паразитарних уражень.
Продемонструвати правильне оформлення документації та надсилання екстреного повідомлення в СЕС.
Тема 4. Дерматозоонози (педикульоз, короста)
Етіологія паразитарних захворювань шкіри.
Головна вошивість (pediculosis capitis).
Одежні воші (pediculosis corporis).
Фтиріаз (phthiriasis).
Клінічні форми корости та особливості сучасного перебігу.
Методика дослідження на коростяний клещ.
Лікування та профілактичні заходи.



Змістовий модуль 2
Піодермії. Вірусні захворювання шкіри
Піодермії.
Конкретні цілі
Визначити шляхи та імовірні умови інфікування бактеріальною флорою.
Узагальнити класифікацію та особливості піогенного ураження шкіри й слизових.
Пояснювати роль різних чинників, що сприяють їхньому розвиткові.
Розуміти загальний перебіг та клініку піодермій.
Вирізняти особливості піогенного ураження слизових оболонок.
Вирізняти характерні клінічні особливості стафілодермій.
Класифікувати типові вияви стрептодермій.
Продемонструвати знання принципів терапії та профілактики піогенних уражень.
Тема 5. Піодермії.
Етіологічні чинники розвитку піодермій людини.
Класифікація піогенних уражень шкіри людини.
Стафілодермії: остиофолікуліт, фолікуліт, фурункул, карбункул, гідраденіт.
Стафілодермії у дітей.
Стрептодермії.
Принципи загальної та місцевої терапії. Профілактика.
Вірусні захворювання шкіри
Конкретні цілі
Трактувати сучасні поняття про етіологію та патогенез вірусних дерматозів.
Проілюструвати прикладами загальні особливості вірусної інфекції.
Пояснювати шляхи та імовірні умови інфікування вірусними хворобами.
Вирізняти загальний клінічний перебіг вірусних хвороб.
Аналізувати клінічні різновиди перебігу вірусних захворювань.
Продемонструвати знання принципів терапії та профілактики піогенних уражень.
Тема 6. Вірусні захворювання шкіри (бородавки, гострокінцеві кондиломи, контагіозний молюск, простий герпес, оперізуючий герпес).
Шляхи передачі. Етіологія та патогенез. Класифікація. Клініка. Диференційна діагностика. Методи лікування та профілактики.

Змістовий модуль 3
Грибкові захворювання шкіри. Туберкульоз шкіри. Лепра.
Грибкові захворювання шкіри.
Конкретні цілі
Трактувати шляхи та імовірні умови інфікування мікозами.
Узагальнити класифікацію та особливості мітотичного ураження.
Пояснювати загальний перебіг та клініку грибкових уражень.
Зробити попередню оцінку клінічних різновидів їхнього перебігу.
Вміти дезінфікувати взуття при мікозах стоп.
Узагальнити диференційну діагностику цих дерматозів.
Вирізняти принципи терапії та профілактики мікотичних уражень.
Тема 7. Грибкові захворювання шкіри.
Етіологічні чинники розвитку мікозів у людини.
Класифікація грибкових уражень (різнокольоровий лишай, мікроспорія, трихофітія, фавус, епідермофітія, рубромікоз, кандидоз, псевдомікози (еритразма)).
Особливості клінічного перебігу грибкових захворювань шкіри.
Діагностика мікотичного ураження: мікроскопічна, проба Бальцера, дослідження під лампою Вуда.
Диференційна діагностика.
Загальні принципи терапії.
Профілактичні заходи. Методика дезінфекції взуття.
Туберкульоз шкіри
Конкретні цілі
Визначити шляхи та імовірні умови інфікування туберкульозом шкіри.
Узагальнити класифікацію туберкульозу шкіри.
Продемонструвати знання клініки типових виявів туберкульозу шкіри.
Уміти інтерпретувати результати додаткових методів дослідження.
Демонструвати вміння проводити диференціальну діагностику.
Уміти скласти комплексний план лікувальних і профілактичних заходів при туберкульозі шкіри
Тема 8. Туберкульоз шкіри.
Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клінічні прояви. Методи діагностики. Сучасні методи терапії і профілактики туберкульозу шкіри.
Лепра.
Конкретні цілі
Визначити шляхи та імовірні умови інфікування лепрою.
Узагальнити класифікацію лепри.
Продемонструвати знання клініки типових виявів лепри.
Уміти інтерпретувати результати додаткових методів дослідження.
Демонструвати вміння проводити диференціальну діагностику.
Уміти скласти комплексний план лікувальних і профілактичних заходів при лепрі.
Тема 9. Лепра.
Етіопатогенез. Епідеміологія. Класифікація. Клінічні прояви. Методи діагностики. Сучасні методи терапії і профілактики.

Змістовий модуль 4
Псоріаз. Червоний плоский лишай. Дерматити. Токсикодермії. Алергічні дерматози.
Псоріаз. Червоний плоский лишай.
Конкретні цілі
Трактувати сучасні уявлення про етіопатогенез псоріазу та червоного плоского лишаю.
Визначати чинники, що сприяють розвиткові цих захворювань.
Узагальнити класифікацію цих дерматозів.
Визначати типові клінічні вияви.
Уміти проводити додаткові методи дослідження.
Розумітися на диференційній діагностиці цих дерматозів.
Орієнтуватися в загальних принципах лікування.
Визначити принципи диспансеризації цих дерматозів.
Тема 10. Псоріаз
Клінічні вияви. Еволюція висипки. Клінічні форми. Стадії клінічного перебігу. Диференційний діагноз. Алгоритм лікування. Лікарсько-трудова експертиза.
Тема 11. Червоний плоский лишай
Особливості ураження шкіри та слизових оболонок.
Характер свербежу.
Клінічні форми.
Принципи лікування та профілактики.
Дерматити. Токсикодермії. Алергічні дерматози.
Конкретні цілі
Трактувати сучасні поняття про етіопатогенез дерматитів та дерматозів алергічної природи.
. Трактувати класифікацію цих дерматозів.
Вирізняти шляхи та імовірні умови сенсибілізації організму.
Пояснювати загальний клінічний перебіг дерматитів, токсикодермій та алергічних дерматозів.
Вирізняти фактори, що впливають на перебіг цих дерматозів.
Узагальнювати характерні особливості клінічного перебігу дерматитів, токсикодермій та дерматозів алергічної природи.
Зробити диференційну діагностику цих захворювань.
Тема 12. Дерматити. Токсикодермії.
Етіопатогенез. Особливості клінічних виявів.
Моно- та полісенсибілізація. Порівняльна характеристика простого та алергійного дерматитів.
Методи загальної та місцевої терапії.
Тема 13. Дерматози алергічної природи (екзема, атопічний дерматит,. кропив’янка, набряк Квінке)
Екзема (eczema). Клінічні форми. Стадії розвитку екзематозного процесу.
Атопічний дерматит. Особливості клінічного перебігу.
Кропив’янка та набряк Квінке. Клініка.
Диференційний діагноз.
Дерматологічні тести, що допомагають визначити алергени.
Принципи терапії. Прогноз та профілактика рецидивів.

Змістовий модуль 5
Хвороби сполучної тканини. Пухирні дерматози. Багатоморфна ексудативна еритема.
Хвороби сполучної тканини.
Конкретні цілі
Вміти проводити опит, огляд, діаскопію, пальпацію, використовувати деякі специфічні дерматологічні методи обстеження шкіри (дослідження симптому Бенье-Мещерского, дамского каблучка) і узагальнювати їх результати.
Володіти сучасною класифікацією червоного вовчаку і склеродермії.
Вміти проводити диференціальний діагноз різних клінічних форм червоного вовчаку і склеродермії з іншими морфологічно схожими дерматозами.
Вміти вибрати адекватні лабораторні методи обстеження для підтвердження діагнозу червоного вовчаку і склеродермії (цитологические, імунологічні, гістологічні).
Уміти правильно інтерпретувати отримані результати клінічного і лабораторного дослідження для встановлення діагнозу червоного вовчаку і склеродермії.
Вміти розробляти комплексний план лікувальних і профілактичних (диспансерних) заходів.
Тема 14. Червоний вовчак. Склеродермія
Етіологія та патогенез. Класифікація. Клінічні прояви та їхні особливості. Методи діагностики. Принципи місцевої та загальної терапії. Профілактика та прогноз.
Пухирні дерматози.
Конкретні цілі
Трактувати сучасні поняття про етіопатогенез справжньої пухирчатки та герпетиформного дерматозу Дюринга.
Визначати характерні клінічні особливості пухирніх дерматозів.
Трактувати діагностику та диференційну діагностику цих дерматозів.
Вміти проводити додаткові дослідження в хворих на пухирні дерматози.
Узагальнювати особливості методів терапії пухирчатки.
Тема 15. Пухирні дерматози (пухирчатка справжня, герпетиформний дерматоз Дюринга).
Етіологія та патогенез.
Клінічні вияви та їхні особливості.
Принципи місцевої та загальної терапії. Підтримувальна доза (при лікуванні хворих на справжню пухирчатку) та її емпіричне визначення. Профілактика та прогноз.
Багатоморфна ексудативна еритема.
Конкретні цілі
Трактувати сучасні уявлення про етіопатогенез багатоморфної ексудативної еритеми.
Визначати чинники, що сприяють розвиткові цього захворювання.
Узагальнити класифікацію.
Визначати типові клінічні вияви.
Розумітися на диференційній діагностиці.
Узагальнювати загальні принципи лікування.
Тема 16. Багатоморфна ексудативна еритема.
Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клінічні прояви. Диференційна діагностика. Методи терапії.

Змістовий модуль 6
Написання навчальної історії хвороби дерматологічного пацієнта. Сучасна епідеміологія та класифікація інфекційних хвороб, що передаються переважно статевим шляхом. Сифіліс.Етіологія, патогенез. Первинний період сифілісу.
Написання навчальної історії хвороби дерматологічного пацієнта
Конкретні цілі
Продемонструвати розуміння схеми написання учбової історії хвороби.
Продемонструвати вміння оперативно та деонтологічно зважено зібрати анамнез життя та хвороби у конкретного хворого.
Вирізняти особливості висипань на шкірі та видимих слизових оболонок.
Продемонструвати вміння описати особливості наявних висипок, їхню локалізацію, характер, кількість та розташування.
Провести загальнотерапевтичне обстеження пацієнта з приділенням належної уваги на наявну в нього супутню соматичну патологію.
Проаналізувати результати лабораторних досліджень крові, сечі, калу та визначити їхню достатність або недостатність як для встановлення дерматологічного діагнозу, так і для подальшого лікування.
Встановити та обґрунтувати попередній дерматологічний діагноз.
Провести диференціювання з іншими дерматозами, що мають схожі клінічні та лабораторні вияви.
Встановити остаточний дерматологічний діагноз та супутні діагнози в разі комбінованої патології у хворого.
Призначити патогенетично та симптоматично обґрунтовану загальну та місцеву медикаментозну терапію.
Узагальнити обґрунтування прогнозу подальшого перебігу дерматологічної патології у конкретного хворого щодо одужання, працездатності й життя.
Запропонувати хворому низку профілактичних заходів для зменшення вірогідності рецидивування висипань та запобігання поширенню по тілу.
Тема 17. Розгляд схеми написання історії хвороби. Захист навчальної історії хвороби.
З’ясування з викладачем у навчальній кімнаті основних положень схеми написання історії хвороби дерматологічного пацієнта.
Отримання від викладача в палаті конкретного хворого для подальшого його (її) ведення та курації. Збір анамнезу й обстеження хворого. Вивчення та аналіз наявних даних лабораторного обстеження. З’ясування у викладача неясних (незрозумілих) особливостей висипки у хворого, а також отримання рекомендацій щодо доцільності проведення диференційної діагностики.
Зачитування у навчальній кімнаті особливостей анамнезу та локального статусу ураженої шкіри хворого й відповідно корекція викладача почутого.
Повторна бесіда з хворим у палаті та уточнення в разі потреби певних моментів його (її) анамнезу та історії хвороби.
Повторне обстеження шкіри хворого для з’ясування динаміки зміни висипки за час (приблизно тиждень) від попереднього обстеження та написання першого щоденника курації.
Зачитування в навчальній кімнаті написаного диференційного діагнозу та його корекція викладачем.
Написання другого щоденника курації після відвідування хворого в палаті та остаточне завершення навчальної історії хвороби.
Перевірка написаної навчальної історії хвороби викладачем та надання студентом-автором обґрунтованих відповідей на зауваження та запитання стосовно змісту.
Сучасна епідеміологія та класифікація інфекційних хвороб, що передаються переважно статевим шляхом. Сифіліс. Етіологія, патогенез. Первинний період сифілісу.
Конкретні цілі
Узагальнити класифікацію хвороб, що передаються переважно статевим шляхом.
Орієнтуватися в історії виникнення та подальшого розвитку сифілісу в Європі.
Аналізувати особливості епідеміології цих хвороб.
Визначати сучасні особливості психологічного реагування та поведінки людей, що мають сексуально зумовлену інфекційну патологію.
Узагальнити інформацію стосовно шляхів та імовірних умов інфікування венеричними хворобами.
Трактувати інкубаційний період та фактори, що впливають на його перебіг та особливості.
Вирізняти клінічні вияви типового твердого шанкру та його атипових форм.
Вирізняти загальні особливості реґіонарного склераденіту.
Розрізняти диференційну діагностику первинного періоду сифілісу.
Продемонструвати особливості заповнення медичної документації на хворих, що мають венеричну патологію.
Тема 18. Характеристика інфекційних хвороб, що передаються переважно статевим шляхом. Сифіліс. Етіологія, патогенез. Первинний період сифілісу.
Класифікація ВООЗ хвороб, що передаються статевим шляхом
Шляхи та умови інфікування. Джерела зараження. Імунітет.
Особливості суспільного сприйняття цих хвороб та стривоженості захворілих осіб. Юридичні та етичні аспекти венеричної патології.
Сучасне розуміння етіопатогенезу сифілісу. Морфологічні особливості блідої спірохети та її ідентифікації в темному полі.
Умови інфікування. Імунітет. Загальний перебіг сифілітичної інфекції в організмі людини.
Інкубаційний період. Клінічні ознаки класичного (ерозивного чи виразкового) твердого шанкру. Атипові форми шанкрів: шанкр-панарицій, шанкр-амигдаліт, індуративний набряк. Діагностичний алгоритм первинного періоду сифілісу. Ускладнення твердого шанкру. Особиста профілактика.

Змістовий модуль 7
Вторинний та третинний періоди сифілісу
Конкретні цілі
Трактувати особливості епідеміології та клінічного перебігу вторинного та третинного періодів сифілітичної інфекції.
Трактувати особливості психологічного реагування та поведінки людей, що мають сексуально зумовлену інфекційну патологію.
Вирізняти шляхи та імовірні умови інфікування від осіб з активними виявами вторинного періоду сифілісу.
Визначати загальні особливості типових клінічних виявів.
Узагальнювати клініку типових виявів розеольозних, папульозних та пустульозних сіфілідів.
Узагальнити особливості клінічних виявів у вагітних.
Трактувати диференційну діагностику виявів вторинного періоду сифілісу.
Вирізняти особливості заповнення медичної документації на таких хворих.
Вирізняти шляхи та імовірні умови інфікування від осіб з активними виявами третинного періоду сифілісу.
Пояснювати клініку типових виявів горбикових та гумозних сифілідів.
Трактувати вияви характерних клінічних особливостей вісцеральних уражень.
Орієнтуватися в диференційній діагностиці виявів третинного періоду сифілісу.
Тема19. Вторинний та третинний період сифілісу.
Загальна характеристика вторинного періоду сифілісу. Особливості вторинного періоду сифілісу. Вияви вторинного сифілісу на шкірі: розеоли, папули, пустули. Сифілітична алопеція, лейкодерма, широкі кондиломи. Ураження внутрішніх органів та слизових оболонок.
Загальна характеристика третинного періоду сифілісу. Вияви третинного сифілісу на шкірі. Ураження слизових оболонок. Ураження внутрішніх органів:

Змістовий модуль 8
Природжений сифіліс. Серологічна діагностика сифілісу. Лікування сифілісу.
Конкретні цілі
Узагальнити особливості клінічних виявів у вагітних.
Розрізняти характерні клінічні особливості вродженого сифілісу в немовлят і дітей грудного віку.
Трактувати вияви раннього та пізнього вродженого сифілісу.
Розповісти хворому про раціональну тактику поведінки в процесі подальшого його лікування та диспансерного спостереження.
Аналізувати результати сучасних методів серологічної діагностики сифілісу.
Визначити сучасні методи та схеми лікування хворих на сифіліс.
Тема 20. Вроджений сифіліс
Трансплацентарний шлях передачі. Залежність завершення вагітності від давності сифілітичної інфекції у матері. Особливості вродженого сифілісу. Клінічні вияви сифілітичної інфекції у немовлят і дітей грудного віку. Вияви патології в дитячому віці. Тріада Гетчинсона та ймовірні ознаки пізнього вродженого сифілісу, дистрофічні стигми. Діагностичні критерії встановлення діагнозу. Юридичні аспекти. Профілактичне лікування.
Тема 21. Серологічна діагностика сифілісу. Лікування сифілісу.
Значення та клінічна оцінка серологічних реакцій. Методи сучасної діагностики сифілісу. Принципи лікування сифілісу. Пробна терапія та її особливості.

Змістовий модуль 9
Гонорея у чоловіків
Конкретні цілі
Розрізняти основні морфологічні риси гонококів.
Вирізняти принципи їхньої клініко-лабораторної діагностики.
Трактувати клінічну класифікацію уретритів.
Пояснювати особливості різноманітної клінічної симптоматики гонореї.
Визначати особливості психологічного реагування та поведінки людей, що мають цю патологію.
Трактувати відповідну психокорекційну роботу з урахуванням психологічного та соціального статусу пацієнта.
Деонтологічно виважено та цілеспрямовано збирати як загальний, так і, особливо, статевий анамнез у хворих.
Тактовно залучати до обстеження та лікування статевих партнерів.
Трактувати результати клінічного обстеження та анамнезу.
Визначати як імовірні умови інфікування, так і шляхи профілактики випадкового зараження.
Вирізняти характерні клінічні ускладнення, шляхи їхнього виникнення, розвитку, запобігання.
Аналізувати можливі варіанти побудови комбінованої терапії хворих з урахуванням лабораторних даних, давності, локалізації.
Тема 22. Гонорея
Шляхи передачі. Класифікація гонококової інфекції. Варіанти клінічного перебігу. Хронічний гонококовий уретрит. Двосклянкова проба. Ускладнення гонококової інфекції: баланопостит, фімоз, парафімоз, епідидиміт, орхіт, простатит, везикуліт. Масаж передміхурової залози. Сучасні особливості гонококової інфекції. Методика забору виділень із сечостатевих органів для досліджень. Принципи лікування гонококової інфекції. Критерії вилікування від гонококової інфекції.

Змістовий модуль 10
Негонорейні уретрити
Конкретні цілі
Розрізняти основні морфологічні риси хламідій, трихомонад, мікоплазм та інших збудників урогенітальної патології.
Вирізняти принципи їхньої клініко-лабораторної діагностики.
Трактувати клінічну класифікацію негонорейних уретритів.
Пояснювати особливості різноманітної клінічної симптоматики цих урогенітальних уражень.
Визначати особливості психологічного реагування та поведінки людей, що мають цю патологію.
Трактувати відповідну психокорекційну роботу з урахуванням психологічного та соціального статусу пацієнта.
Деонтологічно виважено та цілеспрямовано збирати загальний і, особливо, статевий анамнез у хворих.
Тактовно залучати до обстеження та лікування статевих партнерів.
Трактувати результати клінічного обстеження та анамнезу.
Визначати як імовірні умови інфікування, так і шляхи профілактики випадкового зараження.
Вирізняти характерні клінічні ускладнення, шляхи їхнього виникнення та розвитку.
Аналізувати можливі варіанти побудови комбінованої терапії хворих з урахуванням лабораторних даних, давності, локалізації.
Тема 23. Негонорейні уретрити
Урогенітальний хламідіоз. Урогенітальний трихомоніаз. Змішані трихомонадно-гонококової інфекції. Урогенітальний мікоплазмоз. Принципи діагностики, терапії та профілактики.


Орієнтовна структура залікового кредиту — модуля Дерматовенерологія
Тема
Кількість годин


Лекції
Практ. заняття
СРС

Вступ до дерматовенерології.
2
2,5
0,5

Дерматозоонози.
1
2,5
0,5

Піодермії.
1
2,5
0,5

Вірусні дерматози.
1
2,5
0,5

Грибкові захворювання шкіри.
2
2,5
1,0

Туберкульоз шкіри
1
2,5
0,5

Псоріаз. Червоний плоский лишай.
1
2,5
0,5

Дерматити, токсикодермії. Алергічні дерматози.
4
2,5
0,5

Хвороби сполучної тканини.

1,0
0,5

Пухирні дерматози.
1
2,0
0,5

Написання навчальної історії хвороби дерматологічного пацієнта.

3,0
1,0

Сучасна епідеміологія та класифікація інфекційних хвороб, що передаються переважно статевим шляхом. Сифіліс. Етіологія, патогенез. Первинний період сифілісу.
1
4,0
0,5

Вторинний та третинний періоди сифілісу.
2
5,0
0,5

Природжений сифіліс. Серологічна діагностика сифілісу. Лікування сифілісу.
1
5,0
0,5

Гонорея чоловіків.
1
5,0
1,0

Негонорейні уретрити.
1
2,0
1,0

Патогістологічні зміни в шкірі.


2,0

Лепра. Лейшманіоз шкіри


2,0

Багатоморфна ексудативна еритема


2,0

Підсумковий модульний контроль
-
3.0
4.0

Разом (90 годин)
20
50
20

Кредитів ECTS — 3,0
Аудиторна робота — 76%, CPC — 24%
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ модуля

Тема
Кількість годин

1
Вступна лекція. Анатомія, гістологія, фізіологія шкіри. Морфологія дерматозів.
2

2
Піодермії. Дерматозоонози.
2

3
Грибкові захворювання шкіри.
2

4
Псоріаз. Червоний плоский лишай. Туберкульоз шкіри.
2

5
Дерматити, токсикодермії.
2

6
Дерматози алергічної природи.
2

7
Пухирні дерматози. Вірусні дерматози.
2

8
Сифіліс. Етіологія, патогенез. Первинний та вторинний періоди сифілісу.
2

9
Третинний період сифілісу. Природжений сифіліс. Серологічна діагностика татасифілісу. Лікування сифілісу.
2

10
Гонорея у чоловіків. Негонококові уретрити у чоловіків.
2


Разом
20

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ модуля


Тема
Кількість годин

1
Анатомія, гістологія, фізіологія шкіри. Морфологія дерматозів. Методика обстеження хворих. Дерматозоонози (короста, педікульоз).
5

2
Піодермії. Вірусні дерматози (бородавки, гострокінцеві кондиломи, контагіозний молюск, простий герпес, оперізуючий герпес).
5

3
Грибкові захворювання шкіри. Туберкульоз шкіри.
5

4
Псоріаз. Червоний плоский лишай. Дерматити, токсикодермії. Алергічні дерматози (атопічний дерматит, екзема, кропив’янка, набряк Квінке)
5

5
Хвороби сполучної тканини (червоний вовчак, склеродермія). Пухирні дерматози (пухирчатка акантолітична, герпетиформний дерматоз Дюрінга). Курація дерматологічного хворого - 1.
5

6
Курація дерматологічного хворого - 2.
Загальна характеристика хвороб, що передаються статевим шляхом.
Сифіліс. Етіологія, патогенез. Первинний період сифілісу
5

7
Вторинний та третинний періоди сифілісу.
5

8
Природжений сифіліс. Серологічна діагностика сифілісу. Лікування сифілісу.
5

9
Гонорея у чоловіків.
5

10
Негонорейні уретрити у чоловіків.
Підсумковий модульний контроль:
практичної підготовки
теоретичної підготовки
5


Разом
50


ТЕМАТИЧНІ ЗАВДАННЯ ЩОДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (СРС)


Тема
Кількість годин
Вид контролю

1
Підготовка до практичних занять — теоретична підготовка та опрацювання тематичних тестів і ситуаційних задач
10
Поточний контроль на практичних заняттях

2
Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:




Патогістологічні зміни в шкірі.
2
Підсумковий модульний контроль


Лепра.
2
Підсумковий модульний контроль

3
Багатоморфна ексудативна еритема
2
Підсумковий модульний контроль


Підготовка до підсумкового модульного контролю
4
Підсумковий модульний контроль


Разом
20



Перелік практичних навичок та умінь , що засвоюються в процесі аудиторних занять модуля
1. Методика опиту та фізичного огляду хворого;
2. Визначення дермографізму;
3. Дослідження лусочок, волосся, нігтів на гриби;
4. Огляд хворого під лампою Вуда;
5. Проведення проби Бальцера;
6. Визначення сітки Уікхема;
7. Дослідження на коростяний кліща;
8. Постановка алергічних шкірних проб;
9. Визначення псоріатичних феноменів;
10 Дослідження феномену Кебнера;
11. Методика дослідження феномену провалювання зонду та яблучного желе
12. Методика визначення симптому Нікольського;
13. Методика постановки проби Ядассона;
14. Написання історії хвороби стаціонарного хворого;
15. Методика дослідження на бліду трепонему, гонококи, трихомонади, хламідії та інші урогенітальні інфекції;
16. Проведення двосклянкової проби при уретритах;
17. Інстиляція лікарських препаратів в уретру;
18. Бужування уретри;
20. Методи провокації гонореї та інших урогенітальних інфекцій;
21. Методика застосування зовнішніх лікувальних засобів: примочок, паст, мазів та ін.;
22. Виписування основних дерматологічних рецептів.

Розподіл балів, які надаються СТУДЕНТАМ при засвоєнні модуля


Модуль 1
(поточна навчальна діяльність)
Кількість балів



„5”
„4”
„3”


Змістовий модуль 1




1
Тема 1, 2, 3, 4
12
10
7


Змістовий модуль 2




2
Тема 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
12
10
7


Змістовий модуль 3




3
Тема 12, 13, 14, 15
12
10
7


Змістовий модуль 4




4
Тема 16, 17, 18, 19
12
10
7


Змістовий модуль 5




5
Тема 20, 21, 22
12
10
7


Змістовий модуль 6




6
Тема 23, 24, 25, 26, 27, 28
12
10
7


Змістовий модуль 7




7
Тема 29, 30
12
10
7


Змістовий модуль 8




8
Тема 31, 32
12
10
7


Змістовий модуль 9




9
Тема 33
12
10
7


Змістовий модуль 10




10
Тема 34
12
10
7


Разом змістові модулі
120
100
70


Підсумковий модульний контроль, зокрема: практичної підготовки теоретичної підготовки
80
70
50


Разом
200
170
130



Критерії оцінювання знань та умінь поточної навчальної діяльності
та підсумкового модульного контролю.
Форми контролю і система оцінювання відповідають вимогам програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за кредитно-модульної системи організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005).
Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), що виставляється під час оцінювання теоретичних знань і практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.
Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам після засвоєння кожного модуля (залікового кредиту) — 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність — 120 балів (60%), за результатами підсумкового модульного контролю — 80 балів (40%).
Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей з кожної теми. В оцінюванні навчальної діяльності студентів віддається перевага стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, наближених до реальних.
Критерії оцінювання поточної навчальної діяльності
У разі засвоєння кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студентові виставляють оцінки за 4-бальною традиційною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно), які потім конвертуються у бали залежно від кількості тем у модулі. В програмі було застосовано таку систему конвертації традиційної системи оцінки в бали:
Традиційна оцінка
Конвертація у бали

5
12

4
10

3
7

2
0


Оцінка відмінно виставляється у випадку, коли студент знає програму в повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами; дає вичерпно точні і ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вирішує всі тести, клінічні ситуаційні задачи та вільно володіє практичними навичками, надає навчальну історію хвороби, яка відповідає всім вимогам програми. Рівень розв’язання запропонованих на практичному занятті тестових завдань складає 90-100%.
Оцінка „добре” виставляється студенту, який демонструє повне знання програмного матеріалу, демонструє систематичний характер знань, успішно відповідає на всі питання, але деякі відповіді є не зовсім повними. Студент при відповіді на додаткові питання показує знання логічних зв’язків запитань з іншими розділами курсу, але відповіді не достатньо чіткі.
Рівень розв’язання запропонованих на практичному занятті тестових завдань складає 70-89%.
Оцінка „задовільно” виставляється студенту, який:
а) показує по всім запитанням знання тільки основного матеріалу, але не засвоїв деталі та допускає помилки принципіального характеру;
б) може впоратися з завданнями, що передбачені програмою, але допускає погрішності у відповіді;
в) має необхідні знання для виправлення помилок, що допущені, під керівництвом викладача;
г) при відповідях на додаткові запитання не може ув’язати матеріал зі суміжними розділами курсу;
Рівень розв’язання запропонованих на практичному занятті тестових завдань складає 50-69%.
Оцінка „незадовільно” виставляється студенту, який при відповіді не розкрив зміст навчального матеріалу, виявив незнання і невірне трактування особливостей клінічного перебігу шкірних та венеричних хвороб, не знав наукових термінів, або не дав відповіді на питання. Надана навчальна історія хвороби не відповідає вимогам програми. Рівень розв’язання запропонованих на практичному занятті завдань складає менш 50 %.
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент під час вивчення модуля, дорівнює 120 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці 5, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу.
Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент під час вивчення модуля, складає 70 балів і визначається шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці 3, на кількість тем у модулі.
Критерії оцінювання знань та умінь підсумкового модульного контролю
Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенні вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті.
До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та під час вивчення модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну (70).
Форма проведення підсумкового модульного контролю стандартизована і включає контроль теоретичної і практичної підготовки. Відповіді на всі питання надаються в письмовій формі. Завдання для підсумкового модульного контролю складаються з трьох теоретичних питань, 5 комп’ютерних тестів, розв’язування клінічної ситуаційної задачи та завдання з демонстрації практичних навичок. З метою перевірки теоретичної підготовки студенту надаються три питання: перше питання з курсу дерматології, друге з сифілісу, третє з гонореї та негонорейних уретритів. Максимальна оцінка, яку може отримати студент за теоретичне питання: з курсу дерматології – 20 балів, з курсу венерології (сифіліс, гонорея та негонорейні уретрити) –10 балів. Максимальна оцінка за тести - 10 балів. Перевірка практичної підготовки проводиться у ліжка хворого, в разі відсутності хворих з певними дерматозами в стаціонарі, студенту надається клінічна ситуаційна задача з фотографією хворого. Розв’язання клінічної ситуаційної задачи оцінюється в 20 балів, перевірка практичних навичок – 20 балів.
Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80.
Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше ніж 50 балів.

Переліки питань для проведення
підсумкового модульного контролю.
Дерматологія
Анатомія та фізіологія шкіри.-Методика обстеження дерматологічних хворих. Морфологія дерматозів - основа діагностики хвороб шкіри.
Стафілококові піодермії. Патогенез, клініка, лікування та профілактика.
Стрептококове імпетиго та його клінічні різновиди. Клініка, лікування та профілактика.
Короста. Педікульоз. Епідеміологія, етіологія, патогенез, клініка, ускладнення та лікування.
Трихофітія. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, перебіг, лікування та профілактика.
Мікроспорія. Клініка, діагностика, лікування. Епідермофітія. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.
Епідермофітія. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика. Комплекс профілактичних заходів по боротьбі з мікозом стоп - для студентів ІV медичного факультету.
Кератомікози: висівковидний лишай. Псевдомікоз - ерітразма. їх етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування й профілактика.
Туберкульоз шкіри. Етіологія, патогенез, клініка та лікування.
Туберкульозний вовчак. Етіологія, патогенез, клініка та лікування.
Вірусні хвороби шкіри. Етіологія, патогенез, клініка, лікування та профілактика.
Хвороби шкіри, які викликані фільтрующимися вірусамі: бородавки звичайні та юнацькі, гострокінцеві кондиломи, заразливий молюск. Клініка, лікування, профілактика.
Оперезуючий лишай. Етіологія, патогенез, клініка, лікування та профілактика.
Псоріаз. Етіологія, патогенез, класіфікація, клініка, лікування
Червоний плоский лишай. Етіологія, патогенез,класіфікація, клініка, лікування.
Дерматити. Токсикодермії. Етіологія, патогенез, клініка, лікування та профілактика.
Дерматити від дії на шкіру іонізуючого випромінювання. Клініка, діагностика, лікування.
Атопічний дерматит. Етіологія, патогенез, клініка, лікування.
Екзема. Етіологія, патогенез, клініка, лікування та профілактика.
Кропив'янка. Набряк Квінке. Етіологія, патогенез, клінічні особливості, принципи лікування, профілактика, диспансерізація.
Хвороби сполучної тканини. Етіологія, патогенез, клінічні особливості, принципи лікування, профілактика, диспансерізація.
Червоний вовчак. Етіологія, патогенез, клінічні особливості, принципи лікування, профілактика, диспансерізація.
Склеродермія. Етіологія, патогенез, клініка, лікування.
Багатоморфна ексудативна еритема. Етіологія, патогенез, клініка, лікування.
Справжня пухирчатка. Епідеміологія, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.
Герпетіформний дерматит Дюринга. Етіологія, патогенез, клініка, лікування.
Пухирчатка звичайна, етілогія, патогенез, клініка, лікування, прогноз.

Венерологія
Етіологія та патогенез сифілісу.
Сифіліс первинний, патогенез, клініка, лікування.
Сифіліс вторинний свіжий. Патогенез, клініка, лікування.
Сифіліс вторинний рецидивний. Патогенез, клініка, лікування.
Сифіліс третинний горбиковий. Патогенез, клініка, лікування, діагностика.
Сифіліс третинний гумозний. Патогенез, клініка, діагностика та лікування.
Природжений сифіліс. Етіологія, патогенез, клініка, лікування. Профілактика-природженого сифілісу. Сифіліс плода. Сифіліс дітей грудного віку. Сифіліс дітей раннього дитячого віку. Пізній природжений сифіліс.
Серологічна діагностика сифілісу. Частота позитивних серологічних реакцій в крові у різних періодах сифілісу.
Етіологія та патогенез гонореї чоловіків.
Методи лабораторної діагностики гонореї.
Гострий передній гонорейний уретрит. Патогенез, клініка, перебіг, діагностика, ускладнення, лікування.
Підгострий та торпідний перебіг гонорейного уретриту. Патогенез, клініка, діагностика, ускладнення, лікування.
Гострий тотальний гонорейний уретрит. Клініка, ускладнення, лікування.
Ускладнення гонореї. Баланопостит, фімоз, парафімоз, каверніт.
Гострий гонорейний простатит. Патогенез, клінічні різновиди, діагностика, лікування.
Гонорейний епідідіміт. Патогенез, клініка, лікування. Хронічний гонорейний уретрит. Ускладнення гонореї, Хронічний гонорейний простатит.
Лікування хронічної гонореї. Методи місцевого лікування.
Негонококові уретрити. Класіфікація.
Хламідійні уретрити. Клініка, діагностика, лікування, ускладенння.
Трихомонадний уретрит. Клініка, діагностика, лікування, ускладнення.
Мікоплазменний уретрит. Клініка, діагностика, лікування, ускладнення.
Уреаплазменний уретрит. Клініка, діагностика, лікування, ускладнення.
Банк тестів
1. На прийом до дерматолога мати привела дівчинку віком 8 років. На волосистій частині голови декілька днів тому вона побачила пляму, яка не викликала ніяких суб'єктивних відчуттів. Об'єктивно: в ділянці потилиці спостерігається пляма круглої форми до 2 см у діаметрі. Шкіра в ділянці плями рожевого кольору, вкрита борошнистими лусочками, волосся обламане на висоті 6-8 мм над рівнем шкіри. Про яке захворювання іде мова?
Мікроспорія волосистої ділянки голови *
Гніздове облисіння
Псоріаз
Червоний вовчак
Склеродермія
2. Чоловік віком 37 років скаржиться на інтенсивний свербіж шкіри, що посилюється вночі. Об'єктивно: на шкірі тулуба, згинальних поверхонь кінцівок, міжпальцьових складок кистей спостерігається поліморфний висип, що складається з дрібних, парно розташованих пухирців, запальних папул, розчухів.Назвіть найвірогідніший діагноз?
Кропив'янка
Екзема
Короста *
Дерматит
Рожевий лишай
3. До лікаря на прийом звернулась молода жінка зі скаргами на наявність вузлів на обох гомілках. Хворіє вже 3 роки. Об'єктивно: на шкірі гомілок, переважно у ділянки литок спостерігаються вузли завбільшки з лісний горіх і більше, щільної консистенції, трохи болісні на дотик. Шкіра над ними червоного кольору з брунатним відтінком. Місцями на гомілках є запальні плями діаметром до 1 см, виразок немає. Про яке захворювання іде мова?
Вузловата ерітема
Індуративна ерітема Базена *
Гумозний сифілід
Фурункульоз
Множинні абсцеси шкіри
4. До лікаря на прийом звернулась молода жінка із скаргами на висип на шкірі обличчя. Хворіє 8 років. Об'єктивно: На шкірі правої щоки спостерігається вогнище ураження, де на еритематозному тлі є горбики круглої форми, жовтувато-рожевого кольору, розміром з горошину, які випинаються над шкірою. Під час діаскопії на горбик виявляється симптом "яблучного желе". Під час надавлювання на горбик виявляється симптом "зонда".
Про яке захворювання іде мова?
Туберкульозний вовчак *
Хронічний дископодібний червоний вовчак
Третинний період сифілісу
Туберкулоїдна форма лепри
Коликвативний туберкульоз
5. Чоловік віком 60 років скаржиться на сильний біль у лівому боці та висипи на шкірі. Хворіє 4 дні. Об'єктивно: по ходу міжреберних проміжків на еритематозному тлі лінійно розташовані згруповані пухирі з серозним ексудатом, поодинокі ерозії. Висипи супроводжуються болючістю. Назвіть найбільш вірогідний діагноз?
Алергічний дерматит
Стрептококове імпетіго
Герпес простий
Герпес оперізуючий *
Екзема
6. До лікаря звернувся хворий, у якого 2 дні тому з'явився пріступоподібний біль у лівій половині грудної клітини. загальна слабкість, лихоманка та голов-ний біль. Під час огляду хворого злі-ва в напрямку руху 4-5 міжребров'я на ерітематозно-набрякшому фоні спостерігаються множинні згрупповані пухирці з напруженими покришкани, наповнені прозорим вмістом, 2-4 мм у розмірі.
Для якого захворювання характерна вказана вище симптоматика?
Стрептококове імпетіго
Простий герпес
Рожевий лишай
Оперезуючий герпес *
Герпетиформний дерматит Дюрінга
7. У хлопчика 7 років на шкірі обличчя виявляються численні напівкулясті вузлики, блідо-рожевого кольору діаметром 2-4 мм, у центрі вузликів спостерігається пупкоподібна западинка, через яку при стискуванні пінцетом із боків виділяється кашоподібна білувата маса, що складається із зроговілих клітин епідермісу та овоїдних молюскових тілець.
Про який дерматоз слід думати?
Заразливий молюск *
Псоріаз
Червоний плоский лишай
Бородавки Фолікуліт
8. До лікаря звернувся хворий із скаргами на болючі ерозії на статевому члені, які з'явилися після захворю-вання на грип. Об'єктивно: На головці статевого члена спостерігаються сгруповані пухирці та ерозії з фестон-чатими краями, з чіткими границями, м'які при пальпації і супроводжуються болючістю.
Для якого захворювання найбільш характерна клінична картина?
Первинний сифіліс
Шанкерформна піодермія
Генітальний герпес *
Короста
Оперезуючий герпес
9. Хвора 20 років скаржиться на висип на шкірі тулуба, волосистої частини голови, із загостреннями у зимовий період. Об'єктивно: На шкірі волосистої частини голови, тулуба спостерігається розсіяна папульозна висипка яскраво-червоного кольору, розміром від 1,0 до 5,0 мм, поверхня яких вкрита сріблясто-білими лусочками. Застосовуючи метопд зішкрібування: виявляється симптом "стеаринової плями", "термінальної плівки", "крапкової кровотечі".
Про яке захворювання слід думати?
Вторинний сифіліс
Псоріаз *
Папульозно-некротичний туберкульоз
Атопічний дерматит
10. Хворий 36 років скаржиться н висип. Вперше захворів 1 місяць тому. На шкірі переважно на розгинальних поверхнях кінцівок, спини, волосистої частини голови, спостерігається розсіяна папульозна висипка яскраво-червоного кольору розміром від просяного зерна до сочевиці, поверхня яких в центрі вкрита білуватими лусочками. Застосовуючи метод зішкрібування, можна виявити симптом "стеаринової плями", "термінальної плівки" та "кров'яної роси". Суб'єктивно хворий відзначає свербіж. Про яке захворювання слід подумати?
Вторинний сифіліс
Червоний плоский лишай
Псоріаз *
Папульозно-некротичний туберкульоз шкіри
Атонічний дерматит
11. Хворий віком 20 років скаржиться на появу сверблячих висипів, підвищення температури тіла до 39, загальне нездужання. Висипи після прийому антибіотиків під час захворювання на бронхіт. Об'єктивно на тулубі, обличчі, кінцівках спостерігається розеольоз-но-папулезний висип червоного кольоре з дрібно-пластивчатим лущенням.
Про яке захворювання можна подумати?
Короста
Кропив'янка
Екзема
Токсидермія *
Рожевий лишай
12. У хлопчика 9 років шкіра тулуба та кінцівок помірно гіперемійована, інфільтрована, вкрита папульозними елементами, екскоріаціями. Відтворюється білий дермографізм. Хворіє з раннього дитинства. Загострення хвороби виникають у разі порушення харчового раціону. Про яке захворювання можна подумати?
Алергічний дерматит
Атопічний дерматит *
Рожевий лишай
Екзема
Кропив'янка
13. У хворої після вживання бісептолу за 5-6 год. з'явилась слабкість, затьмарення свідомості, температура підвищилась до 40 С. На шкірі тулуба, кінцівок та на слизових оболонках раптово з'явилися великі червоні плями, на тлі яких виникали пухирі із дряблою покришкою. Пухирі швидко лопалися з утворенням великих, болючих ерозованих ділянок. Шкіра мала вигляд обшпареної окріпом. Симптом Нікольского різко позитивний. Поставте діагноз.
Багатоморфна ексудативна ерітема
Пухирчатка
Герпетіформний дерматоз Дюрінга
Пемфігоїд
Синдром Лайела (гострий епідермальний некроліз) *
14. При яких дерматозах застосовують гіпосенсибілізуючи лікарськи препарати?
Герпес простий
Фурункул
Мікроспорія
Новоутворення шкіри
Екзема *
15. У реанімаційне відділення у важкому стані була доставлена хвора 35 років з діагнозом гострий епідермальний некроліз (синдром Лайела). Захворювання пов'язує із вживанням таблетки амідопіріну 2 доби тому. Що треба в першу чергу призначити при цьому захворюванні?
Великі дози кортикостероїдів *
Антибіотики
Вітаміни
Гемодез
Гіпосенсибілізуючі препарати
16. Хвора 48 років, хворіє 5 днів. Загальний стан тяжкий, температура 38,9С. На слизовій рота, геніталій - числені пухирі, болючі ерозії, на губах - геморагічні кірки. Спостерігається гнійний кон'юнктивіт. На шкірі кінцівок -соковиті бляшки, в центрі везикула, а періферія яскраво-червона. Ваші діагностичні припущення?
Гостра дифузна стрептодермія
Синдром Стивенса-Джонсона *
Синдром Лайєла
Звичайна пухирчатка (пемфігус)
Герпетіформний дерматит Дюрінга
17. Хворий 45 років, захворів тиждень тому. Об'єктивно: загальний стан тяжкий, температура 39,1 С. Спостерігається болюча ерозивна висипка в роті, на губах, геніталіях, анусі, а також кон'юнктивіт. На шкірі кінцівок - плямисто-вези-кульозні елементи. Діагноз: синдром Стівенса-Джонсона. Які з приведених медикаментів треба призначити в першу чергу?
Троксевазін
Пеніцилін
Дімедрол
Фуросемід
Преднізолон *
18. Хвора віком 50 років, за фахом геолог скаржиться на почервоніння шкіри обличчя із загостренням у літні місяці. Хворіє 2 роки. Суб'єктивних розладів немає. Об'єктивно: на шкірі спинки носа з переходом на обидві щоки спостерігається суцільна інфільтрована червона пляма, вкрита білуватими лусочками. У центрі ураження шкіри -незначні острівці рубцевої атрофії, оточені зоною гіперкератозу, а по періферії ерітема. Про яке захворювання слід подумати? .
Псоріаз
Туберкульозний вовчак
Хронічний дисковидний червоний вовчак *
Екзема
Алергічний дерматит
19. Хвора 30 років на протязі 2 років хворіє на дисковидний червоний вовчак з локалізацією на шкірі обличчя. Які з приведених нижче груп препаратів Ви застосуєте для лікування цього хворого?
Антивірусні препарати
Антибіотики
Сульфаніламіди
Антималярійні препарати *
Анальгетики
20. Хвора віком 50 років скаржиться на висипи та біль у роті під час їжі; на появу пухирів на шкірі. Об'єктивно: на шкірі тулуба та кінцівок виявлені ізольовано розташовані пухирі з в'ялими покришками, місцями болючі ерозії, серозно-геморагічні кірочки. На слизовій оболонці ротової порожнини ерозії червоного кольору. Симптом Нікольського позитивний. Який попередній діагноз Вам здається найвірогіднішим?
Герпетіформний дерматоз
Пухирчатка *
Червоний плоский лишай
Бульозний пемфігоід
Поліморфна ексудативна ерітема
21. У лікарню звернулась жінка 44 років, у якої у ділянці тулуба пігментований невус збільшився у розмірах, посилилась пігментація. Пухлина підвищується над шкірою і має вузловато-напівсферичну форму. Поверхня блискуча, місцями покрита кірочками. Навколо дрібні пігментовані пухлини, яка найбільш вирогідна патологія?
Меланома *
Базаліома пігментована
Дерматофіброма
Ботріомікома
Себорейна кератома
22. Хвора 66 років протягом декількох років лікувалася з приводу екземи соска. Ефект був тимчасовим, захворювання поступово прогресувало об'єктивно: сосок, ареол та частково шкіра правої молочної залози ерозовані, червоного кольору з гладенькою поверхнею, що легко кровоточить. Межі вогнища ураження чіткі, фестончаті. Сосок сплющений, утягнений. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені. Про яке зах-ворювання іде мова?
Стрептококове імпетиго
Екзема соска
Псоріаз
Хвороба Педжета молочної залози *
Рак шкіри (базаліома)
23. До лікаря звернулася хвора із скаргами на "виразки" на статевих органах, які помітила 2 дні тому. Під час обстеження на великих соромітних губах виявлена ерозія розміром 0,3х0,2см, блідцеподібна з рівними краями, без помітних запальних явищ. на споді якої визначається інфільтрат хрящової твердості, безболісна. Який попередній діагноз?
Новоутворення шкіри
Шанкерформна піодермія
Прогенітальний герпес
Короста
Сифіліс первинний *
24. Яка з приведених серологічних реакцій першою стає позитивною при первинному сифілісі?
Мікрореакція преципітації
Реакція імобілізації блідих трепонем
Реакція Вассермана
Реакція Колмера
Реакція іммунофлюоресценції *
25. На прийом до дерматолога звернулась жінка 19 років зі скаргами на висипку на шкірі тулуба, що з'явилася біля 10 днів тому. Об'єктивно: на шкірі живота, бокових ділянках тулуба, спини спостерігається рясна плямиста висипка. Плями круглої форми, блідо-рожевого кольору з синім відтінком 5-6 мм в діаметрі, зникають при діаскопії, не сверблять, не лущаться, не зливаються. На нижній губі - свіжий рубець, підщелепні лімфатичні вузли збільшені, ущільнені, безболісні, рухливі. Оберіть найбільш вірогідний діагноз?
Сифіліс вторинний рецидивний
Сифіліс вторинний свіжий *
Токсикодермія
Висівкоподібний лишай
Сипний тиф
26. До дерматолога звернувся чоловік 35 років з наявністю числених лисин переважно на скроневих та потиличних ділянках волосистої частини голови. Лисини круглястої форми розмірами з однокопійчану монету, волосся в них розріджене, не ламається, шкіра не змінена. Оберіть найбільш вірогідний діагноз?
Мікроспорія
Круговидне облисіння
Трихофітія
Сифілітична алопеція *
Дисковидний червоний вовчак
27. Який з наведених нижче симптомів не характерний для раннього природженного сифілісу?
Розеольозні та папульозні сифіліди
Сифілітична пухирчатка
Дифузні сифілітичні інфільтрати
Сифілітична нежить
Тріада Гетчінсона *
28. У хворої віком 35 років на розгиналь-них поверхнях кінцівок розсіяні папульозні висипи яскраво-червоного кольору, розміром від 0,5 до 2,0 см у діаметрі, поверхня якіх у центрі вкрита сріблястими лусочками. Захворіла вперше 1 місяц тому. Який діагноз з найбільш імовірним?
Рожевий лишай
Червоний плоский лишай
Псоріаз *
Червоний вовчак
Вторинний сифіліс
29. Хвора, віком 37 років, колгоспниця. Скаржиться на почервоніння шкіри обличчя із загостренням у літні місяці. Об'єктивно: на шкірі спинки носа з переходом на обидві щоки е суцільна інфільтрована бляшка, вкрита білуватиме лусочками. Відокремлення лусочок із поверхні бляшки болісне. У центрі бляшки острівці рубцевої атрофії. Який найвірогідніший діагноз?
Червоний вовчак *
Псоріаз
Рожевий лишай
Червоний плоский лишай
Алергічний дерматит
30. Хвора 25 років скаржиться на сверблячі висипи на кінцівках та губах. Які з'явились після перенесеної ангіни. Подібні висипи вже виникали восені. Об'єктивно: На шкірі тилу кистей та ступнів - інфільтровані ерітематозні плями, розміром до 2.0 см в діаметрі. Плями с ціанотичним відтінком у центрі, що западає. На верхній губі еро-зіі, вкриті геморагічними кірками. Який найвірогідніший діагноз?
Екзема
Лікарська токсидермія
Пухирчатка
Поліморфна ексудативна ерітема *
Герпетиформний дерматоз

31. Студент віком 20 років-скаржиться на інтенсивний свербіж шкіри, переважно вночі. Об'єктивно: Хворіє 2 тижня. На шкірі тулуба, черева, міжпальцьових складок кистей помітні дрібні парно розташовані точкові папули, пухирці, розчухи, корочки. Який діагноз е найбільш імовірним?
Крапив'янка
Короста *
Екзема
Алергічний дерматит
Нейродерміт
32. Які з наведенних симптомів не характерні для свіжої гонореї.
Гнійні виділення із сечівника
Біль наприкінці сечовипускання *
Часті сечовипускання
Відчуття ріжучого болю під час сечовипускання
Гіперемія зовнішнього вічка сечівника
33. Які з наведених нижче проявів не характерні для пізнього природженого сифілісу
Шаблеподібні гомілки
Гєтчинсонівські зуби
Паренхіматозний кератит
Лабіринтна глухота
Псевдопараліч Парро *
34. Хворий віком 40 років скаржиться на, загальне нездужання, на сильний біль та висипи на шкірі у лівому боці. що виникли після простудного захворювання. Об'єктивно: На лівому боці по ходу міжреберних нервів на ерітематозному полі лінейно розташовані, згруповані пухирці із серозним прозорим ексудатом невеликі ерозії, серозні кірки. Який найвірогідніший діагноз?
Пухирчатка
Герпетіформний дерматоз
Герпес-оперізуючий *
Стрептококове імпетіго
Екзема
35. У хворого віком 25 років, після випадкового статевого контакту через 30 днів з'явились виразки на статевому члені. Під час огляду хворого на внутрішньому листку передньої шкірочки виявлено округлих обрисів ерозію 1,5-см в діаметрі, тверду на споді, з рівними краями, без помітних запальних явищ, безболісна. Який діагноз е найбільш імовірним?
М'який шанкер
Простий "герпес"
Шанкрифорімна п'іодермія
Короста, ускладненна піококами
Первинний сифіліс (твердий шанкер) *
36. У жінки 36 років діагностована короста. Які з названих препаратів найбільш прийнятні для лікування даної хворої?
Паста "Лассара"
5% розчин нітрату срібла
Флуцинар
20% водно-мильна емульсія бензил-бензоата *
Інтерфероновий крем
37. На прийом до лікаря звернувся хворий із скаргами на болючі ерозії на статевому члені. З анамнезу відомо часте існування подібного висипу на протязі року. Під час огляду: на головці статевого члена є згруповані пухирці та ерозії з фестончатими краями, м'які при пальпації і супроводжуються болючістю. Для якого захворювання найбільш характерна клінична картина?
Короста
Шанкерформна піодермія
Первинний сифіліс
Генітальний герпес *
Новоутворення шкіри
38. На прийом до лікаря звернувся хворий, у якого 2 дні тому з'явився приступоподібний біль у лівій половині грудної клітини, загальна слабкість, лихоманка та головний біль. Під час огляду хворого зліва в напрямку руху 4-5 міжребер'я на ерітематозно-набрякшому фоні множинні згруповані пухирці з напруженими покришками, наповнені прозорим вмістом, 2-4 мм у розмірі. Для якого захворювання характерна вказана вище симптоматика?
Пухирчатка
Оперізуючий герпес *
Простий герпес
Стрептококове імпетиго
Герпетиформний дерматоз Дюрінга
39. До лікаря звернулася хвора із скаргами на "виразки" на статевих органах, які помітила 2 дні тому. Під час обстеження на великих соромітних губах виявлена ерозія розміром 0,3х0,2см, блідцеподібна з рівними краями, без помітних запальних явищ, на споді якої визначається інфільтрат хрящової твердості, безболісна. Який попередній діагноз?
Прогенітальний герпес
Шанкерформна піодермія
Сифіліс первинний *
Короста
Новоутворення шкіри
40. Вкажить ознаки, що не належать до триади Гетчинсона.
Паренхіматозний кератит
Бочкообразні зуби
Специфічний лабіринтит
Шаблеподібні гомілки
Псевдопараліч Парро *
41. Які лікарські препарати застосовують для лікування корости?
Флуцинар
Тетрациклінова мазь
33% сірчана мазь *
Нізорал
Зовіракс
42. У хворого віком 20 років на розгинальних поверхнях кінцівок, спини, волосистої частини голови, спостерігається розсіяна папульозна висипка яскраво-червоного кольору розміром від просяного зерна до сочевиці, поверхня яких в центрі вкрита білуватими лусочками. Застосовуючи метод зішкрібування, можна виявити симптом "стеаринової плями", "термінальної плівки" та "кров'яної роси". Про яке захворювання слід подумати?
Псоріаз *
Червоний плоский лишай
Вторинний сифіліс
Папульозно-некротичний туберкульоз шкіри
Атопічний дерматит
43. При яких дерматозах застосовують гіпосенсибілізуючі лікарськи препарати?
Фурункул
Екзема *
Мікроспорія
Новоутворення шкіри
Герпес простий
44. На прийом до лікаря звернулася мати з хлопчиком 5 років, який хворіє на протязі 3 днів. При огляді на шкірі лоба і правої щоки мають місце вогнища ураження червоного кольору, на поверхні яких виявляються плоскі ненапружені пухирі з тонкою покришкою, ерозії, вологі серозні корки. Про який дерматоз з приведених нижче можна думати?
Пухирчатка
Герпетіформний дерматоз Дюрінга
Стрептококове імпетиго *
Дитяча екзема
Оперізуючий лишай
45. У хворої віком 12 років на волосистій частині голови спостерігається пляма круглої форми до 1,5 см у діаметрі. Шкіра в області плями рожевого кольору, вкрита борошнистими лусочками, волосся обламане на висоті 5-7 мм над рівнем шкіри. Суб'єктивних відчуттів хвора не визначає.
Про яке захворювання іде мова?
Червоний вовчак
Гніздове облисіння
Псоріаз
Мікроспорія волосистої частини голови *
Склеродермія
46. У хворої 14 років шкіра тулуба та кінцівок помірно рожевого кольору, інфільтрована, вкрита папульозними елементами, екскоріаціями. Відтворюється білий дермографізм. Хворіє з раннього дитинства. Загострення хвороби виникають у разі нервового стресу. Про яке захворювання можна подумати?
Екзема
Алергічний дерматит
Рожевий лишай
Кропив'янка
Атопічний дерматит *
47. Які з наведених симптомів не характерні для свіжої гонореї?
Відчуття ріжучого болю під час сечовипускання
Гнійні виділення із сечівника
Часті сечовипускання
Відсутність виділень з уретри *
Гіперемія зовнішнього вічка сечівника
48. Яка з приведених серологічних реакцій першою стає позитивною при первинному сифілісі?
Реакція іммунофлюоресценції *
Реакція імобілізації блідих трепонем
Реакція Вассермана
Реакція Колмера
Мікрореакція преципітації
49. Хворий, 28 років, скаржиться на висипку та свербіж шкіри обох кистей. Хворіє 1,5 роки. Загострення хвороби пов'язує з контактом на виробництві з формальдегідними смолами. Об'єктивно: вогнища ураження локалізуються на обох кистях симетрично. На фоні еритеми з нечіткими краями визначаються папули, везикули, ерозії, кірочки, луска. Яка найбільш вірогідна патологія?
A. Багатоформна ексудативна еритема.
B. Ідіопатична екзема.
C. Алергійний дерматит.
D. Простий контактний дерматит.
E. Професійна екзема. *
Хворий, 36 років, скаржиться на висипку на шкірі, яка з'явилася тиждень тому і хворого не турбує. Об'єктивно: на шкірі долонь і підошов визначаються множинні лентикулярні дисеміновані папули, які не підвищуються над рівнем шкіри, мають застійно-червоний колір, покриті скупченням рогових лусочок, щільні під час пальпації. Який попередній діагноз?
A. Руброфітія долонь і підошов.
B. Долонно-підошвовий псоріаз.
C. Змозолілості долонь і підошов.
D. Сифіліс вторинний. *
E. Множинні бородавки.
Хворий, 26 років, скаржиться на висипку на обличчі, свербіж, жар, біль. Хворіє 1,5 року. Об'єктивно: на шкірі обличчя в ділянці підборіддя інфільтровані ділянки яскраво-червоного кольору, з пустулами, кірками та численними ерозіями, по периферії розташовані папуло-пусту-льозні елементи. Який попередній діагноз?
Звичайний сикоз. *
Звичайні вугрі.
Екзема.
Паразитарний сикоз.
Контактний дерматит.
Хворий, 72 років, звернувся до лікаря зі скаргами на появу виразки на статевому члені. Виразка округлої форми з чіткими межами, пологими краями, гладеньким дном. Дно має вигляд свіжого м'яса, в центрі сальний наліт. Шкіра навколо виразки не змінена. Пахові лімфатичні вузли справа збільшені у вигляді пакета, рухомі, не болючі. На тулубі дрібні рожеві плями, не лущаться, не турбують. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Короста, коростяна ектима.
B. Первинний сифіліс.
C. Шанкриформна піодермія.
D. Спіноцелюлярна епітеліома.
E. Вторинний свіжий сифіліс. *
Хвора, 23 років, захворіла 3 тиж тому, коли з'явилось болюче затвердіння у пахвовій ямці. Через 4—5 днів з нього виділилася велика кількість гною. Пізніше навколо утворилися нові інфільтрати. До цього випадку на шкірні хвороби не хворіла. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Гідраденіт. *
B. Оперізувальний герпес.
C. Мікоз.
D. Фурункул.
E. Стрептодермія.
Хворий, 45 років, скаржиться на появу на шкірі попереку та кінцівок вузликових елементів, схильних до периферійного росту та злиття, безболісних. Хворіє 2 роки. Загострення настає переважно навесні. В анамнезі: у батька хворого було подібне ураження шкіри. Об'єктивно: патологічні елементи представлені краплеподібними та монетоподібними вузликами, бляшками, вкритими білими лусочками. Який попередній діагноз?
A. Червоний плоский лишай.
B. Псоріаз. *
C. Себорейна екзема.
D. Нейродерміт.
E. Рожевий лишай.
У хворої, 29 років, вперше після пологів з'явилася численна висипка, що супроводжувалась незначним свербежем. Об'єктивно: на бічних поверхнях тулуба, на згинальних поверхнях передпліч, стегон та гомілок спостерігаються численні полігональні папули червоно-синюшного кольору, місцями з перламутровим блиском і пупкоподібним втисненням у центрі. На слизовій оболонці порожнини рота визначаються білуваті утворення у вигляді листків папороті. Який найбільш імовірний попередній діагноз?
A. Короста.
B. Псоріаз.
C. Парапсоріаз.
D. Червоний плоский лишай. *
E. Нейродерміт.
Хворий, 38 років, скотар, скаржиться на головній біль, підвищення температури тіла до 37,8С, "вузли" на волосистій частині голови. Об'єктивно: на шкірі волосистої частини голови вогнища уражень, різко окреслених, вкритих великою кількістю гнійних кірок, після зняття яких з волосяних фолікулів виділяється гній, що нагадує мед у стільниках. Який попередній діагноз?
A. Інфільтративно-гнійна трихофітія. *
B. Сифілітична алопеція.
C. Мікроспорія.
D. Карбункул.
E. Фавус.
До дерматолога звернулася жінка, 34 років, з приводу ураження шкіри кистей і нижньої третини передпліч у вигляді значного набряку, гіперемії, везикуляції. Захворювання виникло після застосування впродовж 4 міс для прання білизни порошку "Лотос". У минулому шкірних захворювань у хворої не було. Який найбільш імовірний діагноз у хворої?
А. Справжня екзема. *
B. Простий контактний дерматит.
C. Контактний алергійний дерматит.
D. Токсикодермія.
E. Мікробна екзема.
У хворого, 34 років, симетрично на шкірі тилу кистей, живота та стегон визначаються вогнища ураження різного розміру з нечіткими межами, де на ериматозному фоні відмічаються дрібні папули, везикули, поодинокі пустули, а в центрі — ерозії та мокрі кірки. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Істинна екзема. *
B. Стрептодермія.
C. Мікробна екзема.
D. Нейродерміт.
E. Короста.
До дерматолога звернувся хворий зі скаргами на появу висипки, яка супроводжується свербежем і поколюванням. Об'єктивно: в ділянці кута рота справа на еритематозному фоні спостерігаються згруповані дрібні міхурці, наповнені прозорим серозним вмістом, та дрібні ерозії. Для якого захворювання характерна вказана клінічна картина?
А. Герпес простий. *
В. Щілиноподібне імпетиго.
С. Заїда кандидозна.
D. Первинний сифіліс.
Е. Герпес оперізувальний.
Хворий, 24 років, звернувся до лікаря з приводу появи пухирців у куті рота. Хворіє З роки, захворювання рецидивує 2—3 рази на рік, зазвичай після переохолодження. Об'єктивно: в правому куті рота згруповані пухирці розміром 2—3 мм, шкіра біля пухирців запалена, яскраво-червоного кольору. Яка найбільш імовірна патологія?
А. Герпес простий. *
В. Герпес оперізувальний.
С. Кандидоз.
D. Вторинний сифіліс.
Е. Стрептококова заіда.
Хворий звернувся до лікаря зі скаргами на загальну слабкість, гарячку, болючу висипку на шкірі тулуба. Хворіє 3 дні. Об'єктивно: на бічній поверхні тулуба зліва на фоні гіперемії та набряку відмічаються згруповані міхурці з серозномутним та геморагічним вмістом. Який діагноз найбільш імовірний?
А. Герпес оперізувальний (Zoster). *
В. Дерматит контактний простий.
С. Дерматит контактний алергійний.
D. Мікробна екзема.
Е. Герпетиформний дерматоз Дюрінга.
У вагітної, 20 років, виявлено різко позитивну реакцію Вассерманна. Під час огляду знайдено широкі кондиломи в ділянці промежини, поодинокі згруповані розеольозні плями на тулубі, сифілітичну лейкодермію на шиї. З боку внутрішніх органів та нервової системи патології не виявлено. Про який діагноз у жінки йде мова?
А. Сифіліс вторинний рецидивний. *
В. Сифіліс прихований.
С. Сифіліс первинний серопозитивний.
D. Сифіліс третинний горбиковий.
Е. Сифіліс вторинний свіжий.
Хворий, 16 років, скаржиться на висипку та сильний свербіж, що посилюється ввечері та вночі. Об'єктивно: висипка генералізована, з переважною локалізацією на шкірі нижньої частини живота, внутрішній поверхні стегон, у між пальцевих складках зап'ястя, де видно парно розташовані папули, вкриті кірочками. Який діагноз найбільш імовірний у даному випадку?
А. Короста. *
В. Екзема.
С. Нейродерміт.
D. Парапсоріаз.
Е. Алергійний дерматит.
Хворий, 60 років, працює на фермі, де худоба хворіє на лишаї. Скаржиться на нездужання, головний біль, підвищення температури тіла до 38 С , наявність вузлів на волосистій частині голови. Об'єктивно: на шкірі волосистої частини голови визначається декілька вогнищ ураження, різко відмежованих, поверхня яких вкрита гноячковими кірками, позитивний симптом медових стільників. Підщелепні та шийні лімфатичні вузли збільшені, болючі. Яка найбільш імовірна патологія зумовлює таку картину?
A. Глибока трихофітія. *
B. Фавус.
C. Акантолітична пухирчатка.
D. Себорея.
E. Фурункул.
Хворий, 28 років, скаржиться на появу висипки на шкірі статевого члена, яка з'явилася 2 тиж тому і хворого не турбує. Три дні тому хворий помітив збільшення пахових лімфатичних вузлів. Об'єктивно: на шкірі головки статевого члена спостерігається виразка правильної округлої форми, до 2 см у діаметрі; дно та краї виразки щільні; шкіра навколо виразки не змінена. Пахові лімфатичні вузли збільшені до розмірів великої квасолини, рухливі, безболісні, щільно-еластичної консистенції. Який попередній діагноз?
A. Сифіліс третинний.
B. Вульгарна ектима.
C. Сифіліс первинний. *
D. Герпес генітальний.
E. Ракова виразка статевого члена.
Мати 3-місячної дитини скаржиться на почервоніння шкіри між сідницями та у пахових ділянках дитини на 16-й день після народження. Об'єктивно: шкіра між сідницями та в пахових ділянках яскраво-червоного кольору, спостерігаються вогнища великих розмірів із чіткими краями, поверхня їх волога. По периферії вогнищ — бордюр із мацерованого епідермісу. На поверхні вогнищ визначається плівка білого кольору, яка легко знімається. Під час мікроскопічного дослідження: міцелій та спори грибка. Яка найбільш імовірна патологія?
A. Сифілітична пухирчатка.
B. Пелюшковий дерматит.
C. Епідемічна пухирчатка.
D. Кандидоз. *
E. Епідермофітія складок.
У хворого, 25 років, після випадкового статевого контакту через ЗО днів з'явилися виразки на статевому члені. Об'єктивно: на внутрішньому листку передньої шкірочки виявлено округлих обрисів ерозію 1,5 см у діаметрі, тверду на споді, з рівними краями, без помітних запальних явищ, безболісну. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Первинний сифіліс (твердий шанкр). *
B. Простий герпес.
C. Шанкроформна піодермія.
D. Короста, ускладнена піодермією.
E. М'який шанкр.
Хворий, 65 років, скаржиться на біль у правій половині обличчя, головний біль, підвищення температури тіла. Хворіє 3 дні, захворювання пов'язує з переохолодженням. Об'єктивно: у ділянці правої половини шкіри чола визначається запальна гіперемія, набряк. На місцях пухирів — ерозії з некротичним нальотом. По краям вогнища — пухирці з запальною гіперемією. Яка найбільш імовірна патологія?
A. Червоний плоский лишай.
B. Бешиха.
C. Дерматит.
D. Екзема.
E. Оперізувальний лишай. *
У хворої, 53 років, без явних причин на слизовій оболонці ротової порожнини з'явилися яскраво-червоні ерозії діаметром до 1 см. Процес супроводжується болючістю, що утруднює вживання їжі, поступово прогресує. Який найбільш імовірний діагноз у хворої?
A. Простий пухирцевий лишай.
B. Оперізувальний лишай.
C. Вульгарна пухирчатка. *
D. Сифілітична пухирчатка.
E. Афтозний стоматит.
У хворої, 35 років, після застосування синтетичного мийного засобу протягом 2— З тиж. утримувалося почервоніння шкіри нижньої третини передпліччя та кистей, яке супроводжувалося свербежем. Об'єктивно: гіперемія, набряк, дисеміновані папульозні елементи. Який діагноз найбільш імовірний у даному випадку?
A. Алергійний дерматит. *
B. Простий дерматит.
C. Обмежений нейродерміт.
D. Професійна екзема.
E. Токсикодермія.
71. Чоловік, 27 років, скаржиться на посилене випадіння волосся протягом останніх 3 тиж. Об'єктивно: на волосистій ділянці голови визначаються численні вогнища різкого порідіння волосся розмірами до 10 мм у діаметрі, неправильних обрисів. Шкіра в місцях вогнищ не змінена, фолікулярний апарат збережений. Суб'єктивних відчуттів немає. В анамнезі: 4 міс тому на тулубі була висипка, яка зникла без лікування приблизно протягом 2—3 тиж. Для якого діагнозу найбільш характерна дана клінічна картина?
A. Поверхнева трихофітія.
B. Гніздова плішивість.
C. Мікроспорія.
D. Сифіліс вторинний свіжий.
E. Сифіліс вторинний рецидивний. *
Хвора, 47 років, скаржиться на появу висипки у підлопаткових ділянках і на сідницях. Об'єктивно: висипка у вигляді горбиків розміром до 7 мм у діаметрі, темно-червоного кольору з бурим відтінком, напівсферичної форми, щільно-еластичної консистенції. Елементи мають правильні обриси, розташовані у вигляді окремих груп, ізольовані один від одного. Реакція Вассер-манна негативна. Який діагноз найбільш імовірний?
A. Сифіліс вторинний рецидивний.
B. Туберкульозний вовчак.
C. Сифіліс третинний горбиковий. *
D. Фурункульоз.
E. Лейшманіоз шкіри.
Хворий, 28 років, звернувся до лікаря з приводу появи утворення на шкірі IV пальця правої кисті. Працює м'ясником, часто травмує шкіру кисті. Об'єктивно: на тильній поверхні IV пальця бородавчасті розростання розмірами 3—8 мм, не болять, їх поверхня суха, м'яко-еластичної консистенції, спаяні з підлеглими тканинами, запалення шкіри по периферії, розростань не має. Яка найбільш імовірна патологія?
A. Звичайні бородавки. *
B. Заразливий молюск.
C. Вегетуюча піодермія.
D. Професійний дерматит.
E. Бородавчастий туберкульоз шкіри.
До лікаря звернулася жінка, 35 років, з ураженням шкіри кистей і нижньої третини передпліччя у вигляді значного набряку, гіперемії, везикуляції, мацерації. Захворювання розвинулося після використання для прання білизни порошку "Лотос", яким хвора користується протягом місяця. Раніше дерматологічних захворювань не було. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Мікробна екзема.
B. Простий дерматит.
C. Токсико-алергійний дерматит.
D. Алергійний дерматит. *
E. Обмежений нейродерміт.
Хворий, 35 років, скаржиться на висипку і свербіж у пахово-стегновій ділянці, де наявні запальні червоні плями з чіткими фестончастими краями і більш вираженим запальним валиком по периферії, схильні до периферійного росту, з лущенням на поверхні. Яка найбільш імовірна патологія у даного хворого?
А- Фіксована еритема.
B. Дерматит.
C. Еритразма.
D. Дерматомікоз. *
E. Екзема.
Хворий, 52 років, скаржиться на ураження шкіри, мокнуття, свербіж, що з'явився в ділянці правої гомілки на місці подряпини. Об'єктивно: у ділянці нижньої третини правої гомілки шкіра еритематозно змінена, поверхня вкрита пустулами, дрібними везикулами та папулами, місцями з острівцями мокнуття, вогнище ураження чітко обмежене. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Екзема істинна.
B. Мікоз гладенької шкіри.
C. Дерматит контактний.
D. Мікробна екзема. *
E. Вузлувата еритема.
Хворий, 34 років, скаржиться на випадіння волосся на голові та бровах, яке почалося 2 тиж тому без явної причини. Супутніх захворювань у хворого немає. Об'єктивно: на шкірі волосистої частини голови в ділянці потилиці та скронь визначаються численні дрібні вогнища порідіння та випадіння волосся округлої форми. Шкіра у вогнищах не змінена. Поряд з цим, на шкірі тулуба відзначаються поодинокі лентикулярні папули мідно-червоного кольору, щільні, без ознак запалення шкіри навколо них. Який попередній діагноз?
A. Червоний плоский лишай.
B. Себорейна алопеція.
C. Вогнищева алопеція.
D. Поверхнева трихофітія.
E. Сифіліс вторинний. *
До лікаря звернувся хворий, 48 років, під час дослідження крові якого реакція Вассерманна та осадові реакції тричі були позитивними. Дослідження крові на РІБТ дало також позитивний результат. Під час обстеження хворого клінічних проявів сифілісу з боку шкіри, внутрішніх органів та нервової системи не виявлено. Який діагноз найбільш імовірний?
A. Третинний сифіліс.
B. Первинний серопозитивний сифіліс.
C. Вторинний рецидивний сифіліс.
D. Сифіліс прихований ранній. *
E. Сифіліс прихований рецидивний.
Хворий, 47 років, скаржиться на висипку на шкірі упродовж 2 міс. Спочатку з'явилися щільні, підвищені над рівнем шкіри вузлики, темно-червоного кольору, які поступово розрішувалися, залишаючи після себе пігментні рубчики. Три роки тому хворий спостерігав на тому ж місці рожево-червоні плями, які без лікування зникли. Об'єктивно: на шкірі правої бічної поверхні тулуба спостерігаються різко відмежовані від здорової шкіри невеликі горбики, які, зливаючися між собою, утворюють кільце, у центрі якого мозаїчний рубець. Який попередній діагноз?
A. Лепра.
B. Туберкульоз шкіри.
C. Руброфітія гладкої шкіри.
D. Сифіліс вторинний.
E. Сифіліс третинний. *
До дерматолога звернувся хворий зі скаргами на свербіж та висипку на шкірі, яка виникла 2 тиж тому після відрядження. Об'єктивно: на слизовій оболонці щік і губ бляшки сірувато-білого кольору, які мають вигляд мережива, а на шкірі передпліч — численні лентикулярні полігональні папули з блискучою поверхнею та точковим вдавленням у центрі. Який діагноз найбільш імовірний?
A. Червоний плоский лишай. *
B. Псоріаз.
C. Сифіліс вторинний.
D. Кандидоз.
E. Багатоформна ексудативна еритема.
У хворого, 52 років, понад 2 роки спостерігаються висипання на бороді й вусах. Проводив самолікування настойкою лілії. Протизапальні мазі давали тимчасовий ефект. Об'єктивно: у ділянці бороди і вусів — запальні вогнища з чіткими межами. На фоні гіперемованої й інфільтрованої шкіри — остіофолікуліти і фолікуліти, згруповані жовті кірки. Температура тіла не підвищена. Який діагноз найбільш імовірний?
A. Вульгарні вугрі.
B. Дерматит.
C. Паразитарний сикоз.
D. Вульгарний сикоз. *
E. Екзема обличчя.
До дерматолога звернувся шахтар зі скаргами на значний свербіж у міжпальцевій ділянці стоп. Хворіє близько 1 міс. Захворювання пов'язує із носінням гумових чобіт. Під час огляду міжпальцевої ділянки стоп — мацерація епідермісу, ерозії. Які методи додаткового обстеження хворого необхідні для встановлення діагнозу?
А. Мікроскопічне обстеження на бліду трепонему
B. Мікроскопічне обстеження на акантолітичні клітини.
C. Мікроскопічне обстеження на гриби. *
D. Мікроскопічне обстеження на паразити.
E. Мікроскопічне обстеження на дріжджеподібні клітини.
Хвора, 23 років, звернулась до гінеколога зі скаргами на припухлість правої великої статевої губи, відчуття незручності. Загальний стан задовільний, температура тіла — 36,8 С. Об'єктивно: права велика статева губа припухла, щільна, нечутлива під час пальпації, її шкіра застійно-червона з чіткими межами. Правобічний лімфаденіт.
Реакція Вассерманна негативна. Який діагноз є найбільш імовірним?
A. Індуративний набряк. *
B. Однобічний бартолініт.
C. Обмежена слоновість.
D. Обмежений набряк Квінке.
E. Холодний абсцес.
Хворий, 62 років, скаржиться на висипання в ділянці лівої гомілки. Хворіє більше як 2 міс. Лікувався самостійно, застосовуючи різні мазі та компреси, без покращення. Об'єктивно: на передній ; поверхні лівої гомілки визначається вогнище , хронічного запального характеру з чіткими краями. Поверхня нерівна, сосочкоподібні розростання. Під час натискання виділяються краплі гною. Хворий відчуває незначний ; біль. RW, PIT, РІФ, реакція Манту — негативні. Яка найбільш імовірна патологія у даного хворого?
A. Хронічна вегетуюча піодермія. *
B. Туберкульозний вовчак.
C. Бородавчастий туберкульоз.
D. Третинний сифіліс.
E. Хвороба Боровського.
Хворий, 50 років, протягом 2 днів скаржиться на болючість, почервоніння шкіри на правій литці. Об'єктивно: температура тіла — 38,5 С, збільшені і болючі лімфатичні пахові вузли з правого боку, шкіра червона, межі між почервонінням і здоровою шкірою чіткі, є набряк, пухирці з геморагічною рідиною всередині, пальпація болюча. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Бешиха, геморагічна форма. *
B. Сибірка, шкірна форма.
C. Екзема.
D. Тромбофлебіт.
E. Флегмона.
До лікаря звернувся хворий зі скаргами на незначні виділення із сечівника, притуплений біль у промежині, який стає сильнішим під час дефекації, а також послаблення ерекції і прискорення еякуляції. З анамнезу відомо, що хворий після випадкових статевих контактів неодноразово застосовував самолікування великими дозами антибіотиків. У мазках і посівах виділень із сечівника —гонококи, трихомонади; інші бактерії не виявлено. Який попередній діагноз можна встановити насамперед?
А. Хламідійний уретрит.
B. Хронічний уретрит.
C. Проктосигмоїдит.
D. Парапроктит.
E. Хронічний простатит. *
Хворий, ЗО років, звернувся до лікаря з приводу появи на шкірі статевого органа бородавчастих утворень. Об'єктивно: на шкірі статевого органа в ділянці вінчикової борозни головки згруповані плоскі та сосочкоподібні вузлики діаметром до 3 мм, м'якої консистенції, блідо-рожевого кольору,
мають часточкову будову, на вузькій ніжці, нагадують гребень півня. Який попередній діагноз?
A. Плоскоклітинна епітеліома.
B. Сифілітичні широкі кондиломи.
C. Вегетуюча пухирчатка.
D. Гострокінцеві кондиломи. *
E. Бородавки.
У чоловіка, 23 років, на розгинальній поверхні кінцівок виявлено горбики червоно-синюшного кольору, округлої форми, розміром до малої горошини, з некротичним центром, а також поодинокі розсіяні дрібні поверхневі штамповані рубчики. Який попередній діагноз?
A. Папулонекротичний туберкульоз шкіри. *
B. Третинний сифіліс.
C. Алергійний васкуліт.
D. Свербець дорослих.
E. Лейшманіоз шкіри.
Лікаря-дерматолога було викликано на консультацію до дитини 20 днів життя. З розповіді матері хворої дитини на 3-й день після народження з'явилася висипка на язиці та слизовій оболонці ротової порожнини. Об'єктивно: на слизовій оболонці язика, щік, ясен, м'якого піднебіння видно наліт білого кольору, який знаходиться на гіперемованому фоні слизової оболонки. Місцями наліт зливається в суцільну плівку, яка легко знімається. Болючість не відмічається. Яка найбільш імовірна патологія?
A. Кандидоз. *
B. Червоний плоский лишай.
C. Акантолітична пухирчатка.
D. Лейкоплакія.
E. Стоматит афтозний.
Хворий, 37 років, скаржиться на ураження нігтьових пластинок упродовж 2 років. Об'єктивно: нігтьові пластинки І, II, III пальців обох ступень та II, III пальців кистей потовщені, тьмяні, з явищами піднігтьового гіперкератозу, по вільному краю нігті обламані. На підошвах та правій долоні визначається гіперкератоз, у складках шкіри — борошноподібне лущення. Інші ділянки шкіри чисті. Які додаткові методи дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу?
A. Аналіз крові на цукор.
B. Загальний аналіз крові.
C. Серологічне дослідження крові.
D. Мікроскопічне та бактеріологічне дослідження лусочок. *
E. Біопсія шкіри.
Хворий, 34 років, скаржиться на біль у колінних і гомілково-стопних суглобах під час рухів, печіння в очах, ріжучий біль під час сечовипускання. Об'єктивно: лівий колінний суглоб збільшений в об'ємі, шкіра над ним гіперемована, гаряча на дотик, рухи в суглобі обмежені через біль. Кон'юнктиви гіперемовані. Із сечівника виділяються слизисто-серозні виділення. Визначення якого виду збудника буде найбільш імовірним під час дослідження зскрібка із сечівника?
A. Стафілокока.
B. Гонокока.
C. Хламідії. *
D. Мікоплазми.
E. Трихомонади.
На тулубі хворого визначаються елементи до 1 см у діаметрі рожево-червоного кольору, які не змінюють рельєфу та малюнка шкіри. Пальпаторно не виявлено змін структури шкіри порівняно з вільними від висипки ділянками. Які морфологічні елементи в даного хворого?
А. Петехії.
B. Розеоли. *
C. Телеангіектазії.
D. Еритема.
E. Гіперпігментація.
Хворий, 33 років, скаржиться на рецидивну висипку на губах, яка супроводжується печінням. Захворювання загострюється після переохолодження, застуди. Об'єктивно: на червоній смужці нижньої губи визначаються дрібні згруповані міхурці, заповнені серозним та серозно-гнійним вмістом. Який діагноз у хворого найбільш імовірний?
A. Герпес простий. *
B. Сифіліс первинний.
C. Епітеліома нижньої губи.
D. Імпетиго стрептококове.
E. Хейліт.
До дерматолога звернувся хворий зі скаргами на періодичну появу впродовж 1 року болючих ерозій на статевому члені. Об'єктивно: на головці статевого члена згруповані міхурці та ерозії поліциклічних обрисів, з чіткими межами, м'які під час пальпації. Який найбільш імовірний діагноз у хворого?
A. Вульгарна пухирчатка.
B. Герпес генітальний. *
C. Піодермія статевого члена.
D. Короста.
E. Первинний сифіліс.
Хворому, 29 років, з діагнозом системного червоного вовчака, хронічного перебігу з ураженням нирок та міокарда, гіпертензією слід призначити лікування. Який препарат з нижченаведених протипоказаний хворому?
A. Курантил.
B. Преднізолон.
C. Індометацин. *
D. Гепарин.
E. Делагіл.
На тулубі хворого визначаються численні елементи висипки рожево-червоного кольору, які не змінюють рельєф та малюнок шкіри. Пальпаторно не виявлено змін структури шкіри порівняно з вільними від висипки ланками. Які морфологічні елементи в даного хворого?
A. Папули.
B. Везікули.
C. Горбики
D. Пухирі.
E. Розеоли. *
У хворої, 22 років, після ГРЗ через 3 тиж з'явилася загальна слабкість, субфебрильна температура тіла, артрит, еритема на обличчі за типом метелика. У плазмі крові було виявлено LE-клітини у титрі 6:1000 лейкоцитів. Які це клітини?
А. Клітини Березовського—Штенберга.
B. Зрілі нейтрофіли, які фагоцитують ядерні білки. *
C. Ревматоїдний фактор.
D. Фагоцитуючі моноцити.
E. Недиференційовані клітини.
Хворий, 24 років, скаржиться на гострий біль та висипання пухирців на лівій половині тулуба. Захворювання пов'язує з переохолодженням. Об'єктивно: на шкірі тулуба зліва за ходом нерва згруповані дрібні пухирці, по периферії пухирців — запальна еритема. Яка найбільш імовірна патологія?
A. Оперізувальний герпес. *
B. Герпес простий.
C. Екзема.
D. Дерматит.
E. Герпетиформний дерматоз Дюрінга.
Дівчинка, 10 років, скаржиться на вогнища облисіння шкіри голови. Хворіє протягом 3 тиж. Об'єктивно: на шкірі волосистої частини голови — кілька невеликих вогнищ овальної форми з нечітко окресленими краями. Шкіра у вогнищах — рожево-червоного кольору, волосся зламане на рівні 4—5 мм або на рівні шкіри. Під лампою Вуда не відзначається зеленого кольору вогнищ. Яка найбільш імовірна патологія?
A. Трихофітія волосистої частини голови. *
B. Мікроспорія волосистої частини голови.
C. Ідіопатична алопеція.
D. Фавус.
Е. Сифілітична алопеція.
Хворий, 56 років, скаржиться на біль у колінному суглобі під час руху та виразки, що довго не загоюються і утворилися 4 міс тому на місці щільних новоутворень. Два роки тому на шкірі тулуба спостерігав поширену висипку, яка без лікування зникла. На шкірі правої гомілки та стегна — кілька виразок круглої форми з глибоким дном та рівними щільними краями, оточених гіперемованим вінчиком. Навколо виразок спостерігають поодинокі щільні горбики. КСР — негативний. Який попередній діагноз?
A. Туберкульоз шкіри.
B. Сифіліс третинний. *
C. Множинні ектими.
D. Сифіліс вторинний.
E. Лейшманіоз шкіри.
Жінка, 32 років, скаржиться на ранкову скутість, біль у п'ястково-фалангових суглобах, у лівій половині грудної клітки, особливо на висоті вдиху, задишку, підвищення температури тіла до 39 С. Хворіє протягом 2 міс. Спостерігається припухання суглобів. Аускультативно: шум тертя плеври. У крові: л.— 9,2* 109/л, ШОЕ — 58 мм/год, ДФА-реакція — 450 ОД, реакція Ваалера— Роузе — 1:256. На рентгенограмі легень: посилення легеневого малюнка. Який із наведених діагнозів є найбільш імовірною причиною плевриту?
A. Системний червоний вовчак.
B. Ревматоїдний артрит. *
C. Туберкульоз легень.
D. Гостра пневмонія.
E. Ревматизм.
У хворого після літнього сезону на тулубі з'явилися численні гіпо-пігментні плями різної конфігурації та розмірів, розташовані ізольовано на загорілій шкірі. Місцями відзначаються поодинокі жовтувато-бурі плями з чіткими межами, висівкоподібним лущенням. Про який дерматоз слід думати в даному випадку?
A. Сифілітична лейкодерма.
B. Рожевий лишай.
C. Вітиліго.
D. Склеродермія.
E. Висівкоподібний лишай. *
Жінка, 36 років, скаржиться на біль, обмеження рухів у дрібних суглобах рук, утруднене ковтання твердої їжі, загальну слабкість, сухий кашель. Об'єктивно: шкіра кистей та передпліч щільна, гладенька. Проксимальні суглоби II—IV пальців кистей рук набряклі, болючі під час пальпації. Над легенями — сухі розсіяні хрипи, межі серця зміщені вліво на 2 см, тони приглушені. У крові: ШОЕ — 36 мм/год, у-глобулінів — 24 %. У сечі змін немає. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Системний червоний вовчак.
B. Системна склеродермія. *
C. Дерматоміозит.
D. Ревматоїдний артрит.
E. Саркоїдоз.
У практично здорової жінки, 22 років, під час профілактичного огляду на виробництві виявлено: ШОЕ — 25 мм/год, л. — 2,9* 109/л. Під час додаткового обстеження: у-глобулінів сироватки — 25 %, IgG — 22,3 г/л. Сестра хворіє на системний червоний вовчак. Яка рекомендація лікаря безпідставна?
A. Уникати інсоляції.
B. Протипоказані профілактичні щеплення.
C. Приймати нестероїдні протизапальні засоби. *
D. Протипоказані фізіотерапевтичні процедури.
E. Приймати ліки тільки за призначенням лікаря.
Хвора, 43 років, скаржиться на висипку на шкірі правої ноги, біль, загальну слабкість, підвищення температури тіла до 38 С. Захворіла гостро. Об'єктивно: на шкірі правої ноги в ділянці стопи набряк, різко окреслена яскраво-червоного кольору пляма, гаряча на дотик, контур неправильної форми, у вигляді язиків вогнища. У вогнищі є поодинокі пухирці. Який попередній діагноз?
A. Токсикодермія.
B. Мікробна екзема.
C. Контактний дерматит.
D. Бешиха. *
E. Васкуліт геморагічний.
У хворої, 35 років, після сильного нервового напруження на тильній поверхні кистей з'явилися ділянки почервоніння і набряку з подальшим утворенням на цьому фоні невеликих запальних вузликів, пухирців, а потім ерозій зі значним виділенням серозної рідини. Процес супроводжується сильним свербежем. Який найбільш імовірний клінічний діагноз?
A. Справжня екзема. *
B. Алергійний дерматит.
C. Мікробна екзема.
D. Простий контактний дерматит.
E. Токсикодермія.
У хворої, 38 років, відзначається ранкова скутість у всьому тілі, особливо у суглобах верхніх та нижніх кінцівок, які зникають після активних рухів через ЗО— 60 хв, артрит п'ястково-фалангових та проксимальних фалангових суглобів, субфеб-рильна температура тіла, ШОЕ — 45 мм/год. Рентгенологічно відзначається остеопороз та узурація суглобової поверхні дрібнихсуглобів кисті та стопи. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Реактивний поліартрит.
B. Псоріатична артропатія.
C. Деформівний остеоартроз.
D. Системний червоний вовчак.
E. Ревматоїдний артрит. *
Хворий, 27 років, скаржиться на біль у суглобах нижніх кінцівок, гнійне виділення з очей, різі та біль під час сечовипускання. Захворів гостро. В анамнезі — грип. Багато палить, зловживає алкоголем. Робота пов'язана з частими відрядженнями. На підставі клінічних та лабораторно-інструментальних даних встановлено хворобу Рейтера. Який можливий етіологічний фактор цієї хвороби?
A. Кандиди.
B. Аденовірус.
C. Стрептококи.
D. Стафілококи.
E. Хламідії, єрсинії. *
До лікаря-терапевта звернувся хворий, 30 років, зі скаргами на свербіж : шкіри, що посилюється ввечері. Хворіє протягом 1,5 міс. Об'єктивно: на шкірі міжпальцевих складок кистей, згинальних поверхнях кінцівок, животі, стегнах, сідницях спостерігається висипка — парні папули, вкриті кров'янистими кірочками, лінійні розчухи. Які додаткові методи обстеження слід провести для уточнення діагнозу?
A. Дослідження на гельмінти.
B. Визначення дермографізму.
C. Серологічне дослідження крові.
D. Визначення рівня глюкози в крові,
E. Дослідження на коростяний клещ. *
Хворий, 27 років, скаржиться на висипку на шкірі тулуба, яка з'явилася тиждень тому. Появі висипки передували загальна слабкість, біль у м'язах, суглобах, який посилювався вночі. На шкірі тулуба — рясна висипка у вигляді рожево-червоних плям, діаметром до 1 см, з чіткими межами. Елементи розташовані ізольовано, під час діаскопії — зникають. Периферійні лімфатичні вузли помірно збільшені, безболісні, щільноеластичної консистенції, рухливі, не спаяні. Який попередній діагноз?
А. Токсикодермія.
B. Сифіліс вторинний. *
C. Рожевий лишай Жібера.
D. Висівкоподібний лишай.
E. Краснуха.
Хворий, 30 років, скаржиться на висипку та свербіж шкіри стоп. Хворіє З роки. Об'єктивно: на шкірі в ділянці стоп спостерігають групи пухирців, схожих на розварені сагові зерна, а також ерозії зі шматочками мацерованого епідермісу по периферії вогнищ. У міжпальцевих складках обох стоп видно тріщини, ерозії. Яка найбільш імовірна патологія?
A. Руброфітія стоп.
B. Псоріаз.
C. Вторинний сифіліс.
D. Епідермофітія стоп. *
E. Дерматит.
Хворому на ангіну призначено ампіцилін, який він неодноразово приймав раніше. На 2-й день лікування прояви ангіни почали зникати, загальний стан нормалізувався, температура тіла знизилася, але на шкірі з'явились у великій кількості розеоли, що супроводжувалися свербежем. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Справжня гостра екзема.
B. Алергійний дерматит.
C. Простий дерматит.
D. Медикаментозна токсидермія. *
E. Гостра кропивниця.
Хворий, 20 років, скаржиться на висипку на задній поверхні шиї, різкий біль, підвищення температури тіла до 38 С, головний біль. Об'єктивно: на шкірі задньої поверхні шиї щільний, глибокий інфільтрат, розміром з грецький горіх, різко болючий. Шкіра над інфільтратом — синюшно-червона, з набряком, без різких меж. На дотик — дуже болючий. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Абсцес.
B. Карбункул. *
C. Туберкульоз шкіри.
D. Аспергільоз.
E. Хронічна вегетуюча піодермія.
Під час профогляду хлопчика в дитячому будинку встановлено, що він відстає у фізичному та інтелектуальному розвитку від однолітків. Шкіра дитини без патологічної висипки, лімфатичні вузли не збільшені. Череп має сідницеподібну форму, ніс сідлоподібний, піднебіння високе. Обидва передні верхні різці мають бочкоподібну форму з вирізкою у вигляді півмісяця на вільному краї. Встановіть попередній діагноз.
A. Сифіліс природжений ранній.
B. Сифіліс природжений пізній. *
C. Сифіліс природжений латентний.
D. Сифіліс третинний.
E. Сифіліс прихований пізній.
Хворий, 72 років, скаржиться на свербіж шкіри лівої гомілки, особливо навколо трофічної виразки, де шкіра почервоніла та набрякла, місцями мокнуття, поодинокі жовтуваті кірочки. Межі вогнища ураження чіткі. Який діагноз найбільш імовірний в даному випадку?
A. Мікробна екзема. *
B. Алергійний дерматит.
C. Себорейна екзема.
D. Туберкульоз шкіри.
E. Стрептодермія.
У хворого, 56 років, 2 дні тому з'явилися напади болю в лівій половині грудної клітки, загальна слабкість, гарячка, головний біль. Об'єктивно: за ходом четвертого-п'ятого міжребрових проміжків зліва на еритематозному та набряклому фоні — рясні згруповані пухирці з напруженим покривом, наповнені прозорим вмістом, 2—4 мм у діаметрі. Для якого захворювання характерна дана клінічна картина?
A. Герпесу оперізувального. *
B. Герпесу простого.
C. Вітряної віспи.
D. Стрептококового імпетиго.
E. Бешихи.
Учень 5-го класу скаржиться на висипку на шкірі, яка супроводжується інтенсивним свербежем, переважно у вечірній та нічний час. Хворіє 2 тиж, не лікувався. Об'єктивно: у ділянці міжпальцевих складок обох кистей, згинальної поверхні передпліч, на шкірі живота та сідниць спостерігаються дрібні, червоного кольору папули, а також мікровезикули. Елементи мають тенденцію до попарного розташування. Відзначаються також кров'янисті кірочки та екскоріації. Який найбільш імовірний діагноз у хворого?
A. Нічого з вищеперерахованого.
B. Екзема дитяча.
C. Дитячий свербець.
D. Дерматит алергійний поширений.
E. Короста. *
У хворої із синдромом Рейно, набряком, індурацією та атрофією шкіри обличчя, кистей зроблено біопсію шкіри і м'язів. Отримано результат: порушення мікроциркуляції з проліферацією ендотелію, стовщення стінки зі звуженням просвіту судин, деформація і редукція капілярної сітки. Для якого із системних захворювань сполучної тканини найбільш характерні такі ознаки?
A. Системного червоного вовчака.
B. Ревматизму.
C. Системної склеродермії. *
D. Дерматоміозиту.
E. Вузликового періартеріїту.
До лікаря звернувся хворий, у якого 2 дні тому з'явились сильний біль у лівій половині грудної клітки, загальне нездужання, підвищення температури тіла, головний біль. Об'єктивно: зліва за ходом 4—5 міжребрових нервів на гіперемованій шкірі групи тісно скупчених пухирців із серозним прозорим вмістом. Розміри пухирців — від 2—4 мм до розмірів горошини. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Герпес оперізувальний. *
B. Простий герпес.
C. Стрептококове імпетиго.
D. Пухирчатка звичайна.
E. Герпетиформний дерматоз Дюрінга.
Хвора, 17 років, скаржиться на висипку в лівій піднижньощелепній ділянці впродовж 3 років. Хвороба загострюється у весняний період. Об'єктивно: у лівій піднижньощелепній ділянці — ціанотичні вузли розмірами з велику квасолину, тістоподібної консистенції, помірно болючі під час пальпації, а також виразки неправильної форми з м'якими підритими синюшними краями, з незначним гнійним виділенням на дні, яке вкрите грануляціями, що легко кровоточать. На місці попередніх виразок — нерівні рубці з місцями здорової шкіри. Який найбільш імовірний діагноз у хворої?
A. Фурункульоз.
B. Скрофулодерма. *
C. Третинний сифіліс.
D. Лейшманіоз шкіри.
E. Рак шкіри.
Дитина, віком 5 днів, народилася від матері, яка не має постійного місця проживання. Об'єктивно: на шкірі рясна плямиста висипка яскраво-червоного кольору, розмірами з сочевицю. На долонях та підошвах пухирі, навколо яких — вінчик мідно-червоного кольору, після розриву яких .залишаються ерозії. Навколо рота шкіра інфільтрована, з глибокими тріщинами. Підшкірна жирова клітковина розвинута недостатньо, лімфатичні вузли збільшені. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Епідемічна пухирчатка новонароджених.
B. Природжений ранній сифіліс. *
C. Природжений бульозний епідермоліз.
D. Ексфоліативний дерматит Ріттера.
E. Алергійний дерматит.
Хворий, 60 років, працює на фермі Скаржиться на нездужання, головний біль підвищення температури тіла до 38 С "вузли" на волосистій частині голови Об'єктивно: на шкірі волосистої частині голови — кілька вогнищ ураження, різке відокремлених, поверхня яких вкрита гноячковими кірками. Відзначається позитивний симптом медових стільників. Під-нижньощелепні та шийні лімфатичні вузли збільшені, болючі. Яка найбільш імовірна патологія зумовлює таку клінічну картину!
A. Себорея.
B. Фавус.
C. Стафілококове імпетиго.
D. Глибока трихофітія. *
E. Мікроспрорія.
На прийом до лікаря з'явилася жінка, 22 років, зі скаргами на виникнення виразки на великій статевій губі. Суб'єктивні відчуття відсутні. В анамнезі: місяць тому був статевий контакт з малознайомим чоловіком. Яке дослідження необхідно зробити в першу чергу для встановлення діагнозу?
A. Обстеження на гриби.
B. Обстеження на гонококи.
C. Обстеження на трихомонади.
D. Обстеження на бліду трепонему. *
E. Обстеження на хламідії.
До лікаря звернувся хворий зі скаргами на висипку на шкірі шиї, яка супроводжується болем. Об'єктивно: на шкірі задньої поверхні шиї різко болючий інфільтрат діаметром 4 см. Шкіра над ним яскраво—червоного кольору. Навколо місця ураження — набряк. На поверхні інфільтрату є отвір, з якого виділяється гній. В глибині — некротичне дно. Під час дослідження крові — лейкоцитоз, підвищена ШОЕ. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Герпетиформний дерматит Дюрінга.
B. Стрептококова ектима.
C. Фурункул шкіри шиї. *
D. Скрофулодерма.
E. Сифілітична ектима.
До лікаря звернулася хвора, 28 років, у якої в ділянці зовнішніх статевих органів та відхідника розташовані рясні, спаяні між собою вегетуючі утворення з широкою основою та ерозивною поверхнею, що мокне. По периферії цієї висипки — рясні вентрикулярні папули. Іншої висипки на шкірі немає. Загальний стан хворої задовільний. Який попередній діагноз?
A. Гострокінцеві кондиломи.
B. Сифіліс вторинний рецидивний. *
C. Вегетуюча пухирчатка.
D. Бородавчаста форма туберкульозу шкіри.
E. Кандидоз шкіри.
У хворої, 40 років, на правій кисті між III і IV пальцями в глибині складки виявлено ерозію, облямовану білим відшарованим епідермісом, у глибині складки — тріщина. Яка можлива етіологія цієї патології?
A. Механічне тертя.
B. Дріжджовий грибок. *
C. Стафілококи.
D. Стрептококи.
E. Мікроспорон.
У дівчинки, 12 років, у ділянції правого плеча є вогнище ураження запального характеру, відокремлене, округлої форми. Його центр дещо западає та покритий висівкоподібною лускою, в ділянці периферійної зони — пухирці, кірочки. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Псоріаз.
B. Мікоз гладенької шкіри. *
C. Кандидоз.
D. Мікотична екзема.
E. Токсикодермія.
Хворий, 17 років, звернувся до венеролога зі скаргами на рясні виділення із сечівника, біль на початку сечовипускання. Хворобу пов'язує зі статевим контактом, який був 4 дні тому. Об'єктивно: із сечівника помітні виділення гною. Губки отвору припухлі, набряклі. Проба Ядасона позитивна, каламутність у першій склянці. В мазках — диплококи. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Тотальний гонорейний уретрит.
B. Задній гонорейний уретрит.
C. Передній гонорейний уретрит. *
D. Латентна гонорея.
E. Гонорейний уретропростатит.
Хворий, 30 років, звернувся до дерматолога з приводу розростань на шкірі 4 пальця правої руки. Об'єктивно: на шкірі тильної поверхні пальця — вузликові розростання підвищені над рівнем шкіри, розміром із сочевицю та горошину, безболісні, сухі, без ознак запалення, м'якої еластичної консистенції, спаяні з підлеглою тканиною. В анамнезі: працює м'ясником, часто травмує шкіру рук. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Бородавковий папульозний сифіліс.
B. Бородавковий туберкульоз.
C. Контагіозний молюск.
D. Псоріаз.
E. Прості бородавки. *
Хворий, 43 років, протягом 10 років хворіє на цукровий діабет, II типу, тяжкої форми. Скаржиться на біль, появу пухлиноподібного утворення в міжлопатковій ділянці розмірами до 5 см в діаметрі з явищами вираженої гіперемії, набряку. У центрі утворення визначають п'ять гнійних верхівок діаметром до 0,2—0,3 см. Пальпа-торно визначається різка болючість. Яке захворювання у даного хворого?
A. Фурункул.
B. Абсцес.
C. Флегмона.
D. Лімфангоїт.
E. Карбункул. *
Хвора, 44 років, скаржиться на постійний пекучий біль, почервоніння шкіри та набряк у ділянці лівої гомілки, загальне нездужання, озноб, підвищення температури тіла до 39 С, що пов'язує з подряпиною на шкірі лівої гомілки, виявленою 2 дні тому. Об'єктивно: у середній третині лівої гомілки визначається гіперемія шкіри, яскрава, з чіткими межами, які підвищені над незміненою шкірою; помірний набряк м'яких тканин, їхня болючість під час пальпації; у центрі гіперемованої шкіри — струп розміром 2x0,2 см, який покриває поверхневу ранку. Яке ускладнення мікротравми лівої гомілки у хворої?
А. Гострий тромбофлебіт глибоких вен.
B. Бешиха. *
C. Еризипелоїд.
D. Гострий гнійний остеомієліт.
E. Флегмона.
У хворої, 20 років, через 4 дні після мікротравми в ділянці нігтьової фаланги III пальця, отриманої після обробки свинячого м'яса, з'явився шкірний свербіж, яскраве почервоніння та набряк пальця, температура тіла нормальна. Який попередній діагноз?
A. Пароніхія.
B. Еризипелоїд. *
C. Панарицій.
D. Флегмона.
E. Бешихове запалення.
Хворий, 27 років, госпіталізований зі скаргами на різкий біль в правій половині мошонки, збільшення її в розмірах, підвищення температури тіла до 39 С, пітливість, загальну слабкість. Захворів після переохолодження, ознаки захворювання посилювались поступово. Травм не було. Об'єктивно: праве яєчко з придатком збільшені в розмірах, щільні, різко болючі під час пальпації, шкіра мошонки гіперемована. У крові: лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво. Про яке захворювання слід думати?
A. Гострий фунікуліт.
B. Гострий колікуліт.
C. Гострий орхіт.
D. Гострий тромбоз вен сім'яного канатика.
E. Гострий орхіепідидиміт. *
У хворої 30 років, декілька місяців тому з'явилася родимка на шкірі правого стегна. Родимка швидко збільшувалася в розмірах, у зв'язку з чим хвора звернулася за консультацією до онколога. Який метод діагностики показаний у даному випадку?
A. Пункційна біопсія.
B. Радіоізотопний метод. *
C. Імунологічний метод.
D. Ексцизійна біопсія.
E. Термографія.
У дитини на 5 добу від народження виникли гіперемія і набряк шкіри повік, блефароспазм, кров'яні виділення з очей, гіперемія всіх відділів кон'юнктиви. В анамнезі: у матері — гонорея, не лікувалась. Які заходи профілактики даного захворювання в дитини?
A. Взяття мазків у вагітних до пологів.
B. Санітарно-освітня робота серед населення.
C. Профілактичні огляди та лікування гонореї у вагітних. *
D. Профілактичні огляди вагітних дерматовенерологом.
E. Краплі пеніциліну одразу після народження.
Хвора, 17 років, скаржиться на біль і набряк II пальця правої руки. З доби тому зробила манікюр. Біль з'явилась на другий день. Об'єктивно: навколоногтьовий валик набряклий, гіперемований, нависає над ногтьовою-пластинкою, болючий під час пальпації. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Підногтьовий панарицій.
B. Підшкірний панарицій.
C. Еризипелоїд.
D. Пароніхія. *
E. Шкірний панарицій.
На бічній поверхні грудної клітки у хворої 30 років, видалено амбулаторно родимку темно-коричневого кольору. Гістологічне дослідження не проводили. Через 4 міс в пахвовій ділянці з'явився конгломерат лімфатичних вузлів. Рубець у ділянці видаленого утворення гладенький, м'який. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Банальний запальний пахвовий лімфаденіт.
B. Лімфостаз верхньої кінцівки.
C. Метастази меланоми після нерадикального видалення пухлини. *
D. Туляремійний бубон.
E. Лімфогранулематоз.

Хвора, 48 років, скаржиться на біль та наявність ущільнення в правій сідниці. Чотири дні тому хворій було виконано ін'єкцію 50 % розчину анальгіну для зменшення болю в попереку. Через день у сідниці з'явилося ущільнення тканин, а потім біль. Прикладала компреси. Об'єктивно: шкіра на правій сідниці червоного кольору, під час пальпації визначається болючий інфільтрат, позитивний симптом флуктуації. Який попередній діагноз?
A. Флегмона.
B. Фурункул.
C. Післяін'єкційний абсцес. *
D. Парапроктит.
E. Карбункул.
У доношеної дитини на 3-тю добу життя на різних ділянках шкіри виявляють еритему, ерозивні поверхні, тріщини, лущення епідермісу. Об'єктивно: немовля ніби ошпарене окропом. Позитивний симптом Нікольського. Загальний стан дитини тяжкий. Виражений неспокій, гіперестезія, фебрильна температура тіла. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Ексфоліативний дерматит. *
B. Мікотична еритема.
C. Псевдофурункульоз Фігнера.
D. Пухирчатка новонародженого.
E. Флегмона новонародженого.
Дитина, 12 років, хворіє на атопічний дерматит з грудного віку. Яка група препаратів найменш прийнятна для лікування даної хвороби?
A. Гіпосенсибілізувальні.
B. Антигістамінні.
C. Седативні.
D. Імуномодулятори.
E. Нестероїдні протизапальні. *
Дитина народилася з масою тіла 3700 г, з оцінкою за шкалою Апгар — 8—10 балів. На 5-ту добу життя дитину було виписано додому. На 8-му добу життя на шкірі дитини з'явилася везикуло-пустульозна висипка в місцях природних складок. Загальний стан дитини не порушений. Загальний аналіз крові без особливостей. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Внутрішньутробна інфекція. Краснуха.
B. Везикулопустульоз. *
C. Епідемічна пухирчатка новонароджених, доброякісна форма.
D. Ексфоліативний дерматит Ріттера.
E. Природжений сифіліс.
Дитину віком 3 міс у зв'язку з маститом у матері з 3-го тижня годували донорським молоком. У 2,5 міс у харчування введено суміш Малыш. Незважаючи на ретельний догляд, у дитини з'явилося стійке почервоніння в складках шкіри. Через 5—6 днів на щоках і підборідді — сверблячі ділянки гіперемованої шкіри, різко відмежовані від нормальної шкіри, а згодом — ексудат, що підсихає до кірочки та струпів. Дитина неспокійна, стала погано спати. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Стафілодермія.
B. Лімфатико-гіпопластичний діатез.
C. Природжений сифіліс.
D. Нервово-артритичний діатез.
E. Ексудативно-катаральний діатез. *
У дівчинки 3-річного віку на фоні гострого бронхіту, з приводу якого вона одержувала бісептол, з'явились екхімозні та несиметричні петехіальні висипки на тулубі та в ділянці сідниць, а також носові кровотечі. Яке захворювання найбільш імовірне в даному випадку?
A. Геморагічний васкуліт.
B. Гемофілія В.
C. Тромбоцитопенічна пурпура. *
D. Гемофілія А.
E. Хвороба Віллібрандта.
Під час огляду дитини віком 4 міс на волосистій частині голови виявлено лусочки лимонно-жовтого кольору з масними кірочками. З чим має справу педіатр?
A. Із строфулюсом.
B. Із дитячою екземою.
C. Із гнейсом. *
D. Із псевдофурункульозом.
E. Із молочним струпом.
Мати новонародженої дитини страждає на хронічний пієлонефрит, перед пологами перенесла ГРВІ. Пологи термінові, тривалий безводний період. На 2-й день у дитини з'явилася еритематозна висипка, в подальшому — пухирі розміром близько 1 см, наповнені серозно-гнійним вмістом. Симптом Нікольского — позитивний. Після розрізання пухирів з'являються ерозії. Дитина млява. Температура тіла субфебрильна. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Псевдофурункульоз.
B. Дерматит Ріттера.
C. Сепсис.
D. Пухирчатка новонародженого. *
E. Везикулопустульоз.
Який мікроорганізм міг спричинити в доношеного новонародженого з проявами риніту гепатоспленомегалію та десквамацію шкіри долонь, стоп і ділянки промежини?
A. Цитомегаловірус.
B. Мікоплазма.
C. Вірус герпеса.
D. Токсоплазма.
E. Бліда спірохета. *
У дівчинки, 8 років, що поступила в кардіологічне відділення, об'єктивно: ураження шкіри над розгинальними поверхнями суглобів з атрофічними рубчиками, депігментацією, симетричне ураження скелетних м'язів (слабкість, біль, набряки, гіпотрофія). Для якого захворювання найбільш характерні вказані зміни?
A. Системна склеродермія.
B. Вузликовий периартеріїт.
C. Дерматоміозит. *
D. Хвороба Рейтера.
E. Системний червоний вовчак.
У хлопчика, 10 років, після укусу бджоли з'явилися набряки параорбітальної ділянки обличчя, які супроводжувалися гіперемією та свербінням. ЧСС — 94 за Іхв, AT — 100/60 мм рт. ст. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Кропивниця.
B. Дерматоміозит.
C. Набряк Квінке. *
D. Анафілактичний шок.
E. Атопічний дерматит.
Хлопчик народився від п'ятої вагітності, яка перебігала з токсикозом І та II половини, на 33-му тижні гестації з масою тіла 1400 г. Перші 4 вагітності у матері закінчилися самовільними абортами. У дитини діагностовано гідроцефалію, природжену ваду серця, гепатит, хоріоретиніт. Яка внутрішньоутробна інфекція має місце у хворого?
A. Цитомегалія.
B. Лістеріоз.
C. Сифіліс.
D. Краснуха.
E. Токсоплазмоз. *
Дівчинку, 13 років, госпіталізовано в кардіологічне відділення зі скаргами на біль у м'язах і суглобах. Об'єктивно: у ділянці перенісся та щік — еритема з набряком у вигляді метелика. Яке захворювання є найбільш імовірним у даному випадку?
A. Ревматизм.
B. Ревматоїдний артрит.
C. Системний червоний вовчак. *
D. Вузликовий періартеріїт.
E. Дерматоміозит.
Дитину госпіталізовано з вогнищевими змінами в складках шкіри. Дитина неспокійна, шкіра суха, з окремими папульозними елементами і ділянками ліхеніфікації з нечіткими краями. Висипка на шкірі супроводжується сильним свербежем. Покращення стану дитини відмічається в літні місяці, погіршення — взимку. Дитина з 2 міс — на штучному вигодовуванні, перенесла ексудативний діатез. Бабуся по лінії матері хворіє на бронхіальну астму. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Атопічний дерматит. *
B. Кропивниця.
C. Строфулюс.
D. Себорейна екзема.
E. Алергійний контактний дерматит.
У дитини, 5 років, на 8-й день захворювання, яке супроводжувалося підвищенням температури тіла, везикульозною висипкою, переважно на шкірі тулуба та волосистої частини голови, з'явилися сильний головний біль, блювання, атаксія, загальмованість, дискоординація рухів, тремор кінцівок. Під час другої хвилі гарячки діагностовано енцефаліт. Ускладненням якого захворювання може бути енцефаліт у цієї дитини?
A. Кору.
B. Вітряної віспи. *
C. Краснухи.
D. Герпетичної інфекції.
E. Ентеровірусної інфекції.
Дівчинка, 8 років, поступила в кардіологічне відділення. Об'єктивно: ураження шкіри над розгинальними поверхнями суглобів з атрофічними рубчиками, депігментацією, симетричне ураження скелетних м'язів (слабкість, біль, набряки, гіпотрофія). Для якого захворювання характерні вказані зміни?
A. Хвороба Рейтера.
B. Системний червоний вовчак.
C. Дерматоміозит. *
D. Вузликовий періартеріїт.
E. Системна склеродермія.
Під час огляду хворої в ділянці промежини виявлені розростання у вигляді кондилом на широкій основі. Якою повинна бути тактика лікаря?
A. Направити жінку у шкірно-венерологічний диспансер. *
B. Хірургічне видалення кондилом.
C. Кріодеструкція кондилом.
D. Противірусне лікування.
E. Лікування хімічним коагулятором.
Хвора, 43 роки, скаржиться на свербіж, біль у вульві та піхві, а також значні сироподібні виділення з піхви. Із анамнезу: 2 тиж тому приймала антибіотики, сульфаніламіди з приводу пневмонії. Статеве життя не регулярне, вже рік користується гормональною контрацепцією. Яка профілактика даної патології у хворої?
A. Підвищення реактивності організму.
B. Застосування препаратів метронідазолу.
C. Застосування антимікотичних препаратів. *
D. Обмеження споживання глюкози.
E. Визначення гормонального статусу хворої.
156. До лікаря звернулась жінка 35 років з ураженням шкіри кистей і нижньої третини передпліччя у вигляді значного набряку, гіперемії, везикуляції, мокнуття. Захворювання розвинулося після використання для прання білизни порошку Лотос, яким хвора користується на протязі місяця. Раніше дерматологічних захворювань не було. Підберіть найбільш вірогідний діагноз?
А.Мікробна екзема
B.Простий дерматит
C.Токсикоалергічний дерматит
D.Алергічний дерматит *
E.Обмежений нейродерміт
157. У 12-річної дівчинки після вживання двох таблеток аспіріну через 5 годин температура тіла підвищилася до 39-40С. Скаржиться на загальне нездужання, запаморочення, несподівану появу червоних плям на шкірі з утворенням пухирів або відшарування епідермісу – ерозуванням поверхні. Ураження на шкірі нагадували опіки другого ступеня. Симптом Нікольського – позитивний. Який найбільш імовірний діагноз?
А.Пухирчатка вульгарна
B.Поліморфна ексудативна еритема
C.Бульозний дерматит
D.Гострий епідермальний некроліз – синдром Лайєла *
E.Герпетиформний дерматоз Дюринга
158. Хворий 60 років, працює на фермі, де худоба часто хворіє на лишаї. Скаржиться на нездужання, головний біль, підвищення температури до 38С, появу вузлів на волосистій частині голови. Об’єктивно: на шкірі волосистої частини голови декілька різко відокремлених осередків ураження, поверхня яких вкрита гноячковими кірками. Симптом медових стільників позитивний. Підщелепні та шийні лімфатичні вузли збільшені, болючі. Яка найбільш вірогідна патологія зумовлює таку картину?
А.Глибока трихофітія *
B.Фавус
C.Акантолітична пухирчатка
D.Себорея
E.Фурункул
159. На прийом до лікаря звернувся хворий, у якого 2 дні тому з’явились сильний біль у лівій половині грудної клітки, загальне нездужання, підвищення температури, головний біль. Об’єктивно: зліва по ходу 4-5 міжреберних нервів на гіперемованій шкірі є групи тісно скупчених пухирців із серозним прозорим вмістом. Розміри пухирців від 2-4 мм до горошини. Який найбільш імовірний діагноз?
А.Герпетиформний дерматоз Дюринга
B.Простий герпес
C.Стрептококове імпетиго
D.Пухирчатка
E.Герпес оперізуючий *
160. У хворого 52 років понад два роки спостерігаються висипання на бороді і вісах. Самолікування – настойкою лілії. Протизапальниі мазі давали тимчасовий ефект. Об’єктивно: в ділянці бороди і вусів – запальні вогнища з чіткими межами. На фоні гіперемованої шкіри – остеофолікуліти і фолікуліти, згруповані жовті кірки. Температура тіла не підвищена. Який діагноз найбільш імовірний?
А.Паразитарний сікоз
B.Дерматит
C.Вульгарний сікоз *
D.Вульгарні вугрі
E.Екзема обличчя
161. Хвора 20 років звернулась до гінеколога зі скаргами на появу якихось виростів в області статевих органів. Оглянувши хвору, лікар виявив на великих і малих соромітних губах сосочкоподібні розростання, що нагадують цвітну капусту, м’якої консистенції, не болючі, не ерозовані. Хвору направлено на консультацію до дерматолога. Який діагноз найбільш імовірний в цьому випадку?
А.Гранульоматозний кандидоз
B.Широкі кондиломи
C.Вегетуюча міхурчатка
D.Гострокінцеві кондиломи *
E.Папіломатоз
162. Хворому 72 роки. Звернувся до лікаря зі скаргами на появу виразки на статевому члені. Виразка округлої форми з чіткими межами, пологими краями, гладеньким дном. Дно має вигляд свіжого м’яса, а в центрі сальний наліт. Шкіра навколо виразки не змінена. Пахові лімфатичні вузли справа збільшені у вигляді пакета, рухомі, неболючі. На тулубі дрібні рожеві плями, що не лущаться і не турбують. Який найвірогідніший діагноз?
А.Вторинний свіжий сифіліс *
B.Первинний сифіліс
C.Спіноцелюлярна епітеліома
D.Шанкерформна піодермія
E.Короста, коростяна ектима
163. Хворий 17 років, звернувся до венеролога із скаргами на рясні виділення з уретри, біль на початку сечовипускання. Хворобу пов’язує із статевим контактом, який був 4 дні тому. Об’єктивно: з уретри помітні виділення гною. Губки уретри припухлі, набряклі. Проба Ядасона позитивна, каламутність в першій склянці. В мазках – диплококи. Який найвірогідніший діагноз?
А.Тотальний гонорейний уретрит
B.Задній гонорейний уретрит
C.Передній гонорейний уретрит *
D.Латентна гонорея
E.Гонорейний уретро-простатит
164. На прийом з’явилася жінка 22 років із скаргами на виникнення виразки на великій статевій губі. Суб’єктивні відчуття відсутні. В анамнезі – місяць тому був статевий контакт з малознайомим чоловіком. Яке дослідження необхідно зробити в першу чергу для встановлення діагнозу?
А.Обстеження на хламідії
B.Обстеження на гонококи
C.Обстеження на трихомонади
D.Обстеження на гриби
E.Обстеження на бліду трепонему *
165. До лікаря-терапевта звернувся хворий 30 років зі скаргами на свербіж шкіри, що підсилюється ввечері. Хворіє 1,5 місяця. Об’єктивно: на шкірі міжпальцевих складок рук, згинальних поверхнях кінцівок, животі, стегнах, сідницях спостерігається висип, що складається з парних папул, покритих кров’яністими кірочками, а також є лінейні розчухи. Які додаткові методи обстеження слід провести для уточнення діагнозу?
А.Обстеження на гельмінти
B.Визначення дермографізму
C.Серологічне дослідження крові
D.Визначення рівня глюкози в крові
E.Дослідження зіскобу висипних елементів *
166. Хворий 62 років скаржиться на висипання в ділянці лівої гомілки. Хворіє більше 2-х місяців. Лікувався самостійно, застосовуючи різні мазі та компреси, але без покращення. Об’єктивно: на передній поверхні лівої гомілки вогнище хронічного запального характеру з чіткими краями. Поверхня нерівна, є сосочкоподібні розростання. При надавлюванні виділяються краплі гною. Хворий відчуває незначний біль. RW, РІТ, РІФ, реакція Манту – негативні. Яка найбільш вірогідна версія діагнозу?
А.Третинний сифіліс
B.Туберкульозний вовчак
C.Бородавчатий туберкульоз
D.Хронічна вегетуюча піодермія *
E.Хвороба Боровського
167. Хвора 52 років, звернулась до дерматолога зі скаргами на появу пухирів на тулубі, слизовій ротової порожнини. Хвороба з’явилась несподівано. Об’єктивно: на незміненій шкірі є пухирі розміром з горошину, наповнені серозним вмістом, нестійки, на їхньому місці утворюються ерозії, кірки. Який найбільш ефективний метод верифікації діагнозу?
А.Біопсія ураженої шкіри
B.Цитологічне дослідження на лімфоцити
C.Ідентифікація флори вмісту пухирця
D.проба Ядасона
E.Цитологічне дослідження на клітини Тцанка *
168. Хвора 23 років, звернулась до гінеколога зі скаргами на припухлість правої великої соромітної губи, відчуття незручності. Загальний стан довільний, температура – 36,8С. Об’єктивно: права велика соромітна губа припухла, щільна, нечутлива при пальпації. Шкіра застійно-червона з чіткими межами. Правобічний лімфаденіт. Реакція Вассермана негативна. Який діагноз найбільш вірогідний?
А.Обмежена слоновість
B.Однобічний бартолініт
C.Індуративний набряк *
D.Обмежений набряк Квінке
E.Холодний абсцес
169. Робітник ливарного цеху, 45 років, скаржиться на помірний свербіж, сухість, лущення шкіри стопи. Хворіє 3 роки. Об’єктивно: уражені усі міжпальцеві складки обох стоп, відмічається лущення, тріщини. Шкіра підошв інфільтрована, суха, дифузно почервоніла, де-не-де у складках відмічається муковидне лущення. Процес розповсюджується також на гладеньку шкіру пальців стопи. Який діагноз є найбільш вірогідним?
А.Рубромікоз *
B.Псоріаз
C.Вторинний сифіліс
D.Спадкова кератодермія
E.Епідермофітія
170. Лікаря-дерматолога було викликано на консультацію до дитини 20 днів життя. З розповіді матері хворої дитини, на третій день після народження з’явились висипи на язиці та слизовій оболонці ротової порожнини. Об’єктивно: на слизовій оболонці язика, щік, ясен, м’якого піднебіння видно наліт білого кольору, який знаходиться на гіперемованому фоні слизової оболонки. Місцями наліт зливається в суцільну плівку, яка досить легко знімається. Болючість не відмічається. Який діагноз є найбільш вірогідним?
А.Червоний плескатий лишай
B.Кандидоз *
C.Акантолітична пухирчатка
D.Лейкоплакія
E.Стоматит афтозний
171. Хворий 65 років, раніше працював на фермі. Скаржиться на нездужання, головний біль, підвищення температури до 38С, появу вузлів на волосистій частині голови. Об’єктивно: на шкірі волосистій частині голови кілька різко відокрелених вогнищ ураження, поверхня яких вкрита кірками. Відмічається симптом медових стільників. Підщелепні та шийні лимфатичні вузли збільшені, дещо болючі. Яка найбільш вірогідна патологія зумовлює таку картину?
А.Глибока трихофітія *
B.Фавус
C.Стафілококове імпетиго
D.Себорея
E.Фурункул
172. Батьки дівчинки 10 років скаржаться на появу протягом 3-х тижнів у неї вогнищ облисіння шкіри голови. Об’єктивно: на шкірі волосистій частині голови кілька невеликих вогнищ овальної форми з нечітко окресленими краями. Шкіра у вогнищах рожевого кольору, волосся зламане на рівні 2-3 мм або на рівні шкіри. Під лампою Вуда не відмічається світіння вогнищ. Яка найбільш вірогідна патологія?
А.Фавус
B.Мікроспорія волосистій частині голови
C.Ідіопатична алопеція
D.Трихофітія волосистій частині голови *
E.Сифілітична алопеція
173. Хворий 30 років, скаржиться на висип та свербіж шкіри ступнів. Хворіє біля 7 років. Об’єктивно: в області шкіри підошв спостерігаються групи пухирців, схожих на розварені сагові зерна, а також ерозії з обривками мацерованого епідермісу по періферії вогнищ. У міжпальцевих складках обох ступенів є тріщини, ерозії. Яка найбільш вірогідна патологія?
А.Дерматит
B.Псоріаз
C.Вторинний сифіліс
D.Руброфітія ступнів
E.Епідермофітія ступнів *
174. Мати 3-місячної дитини скаржиться на почервоніння шкіри між сідницями та у пахвинних ділянках дитини на 16 день після народження. Об’єктивно: шкіра яскраво-червоного кольору, вогнища великих розмірів з чіткими краями, поверхня їх волога. По періферії вогнищ – плівка білого кольору, яка легко знімається. При мікроскопічному дослідженні: міцелій та спори грибка. Яка найбільш вірогідна патологія?
А.Пелюшковий дерматит
B.Кандидоз *
C.Епідемічна міхурниця
D.Сифілітчна міхурниця
E.Епідермофітія складок
175. Хворий 28 років, скаржиться на висип та сверблячку шкіри обох рук. Хворіє 1,5 роки. Загострення хвороби пов’язує з контактом на виробництві з формальдегідними смолами. Об’єктивно: вогнища ураження локалізуються на обох кистях симетрично. На фоні еритеми з нечіткими краями – папули, везікули, ерозії, кірочки, луска. Яка найбільш вірогідна патологія?
А.Алергічний дерматит
B.Ідіопатична екзема
C.Професійна екзема *
D.Простий контактний дерматит
E.Багатоформна ексудативна еритема
176. Хворий 28 років, звернувся до лікаря з приводу появи новоутворення на шкірі 4-го пальця правої руки. Працює на ринку м’ясником, часто травмує шкіру кисті. Об’єктивно: на тильній поверхні 4-го пальця бородчасті розростання розмірами 3-8 мм, не болять, поверхня суха, м’якоеластичної консистенції, зпаяні з підлежачими тканинами, запалення шкіри по периферії немає. Яка найбільш вірогідна патологія?
А.Звичайні бородавки *
B.Зараздивий молюск
C.Вегетуюча підремія
D.Професійний дерматит
E.Бородавчастий туберкульоз шкіри
177. Хворий 65 років скаржиться на біль у правій половині обличчя, головний біль, підвищення температури. Хворіє 3 дні, захворювання пов’язує з переохолодженням. Об’єктивно: в області правої половини шкіри лоба – яскрава гіперемія, набряк, окремі пухирі, ерозії з некротичним нальотом. По краях вогнища – дрібні пухирці із запальною гіперемією. Яка найбільш вірогідна патологія?
А.Бешиха
B.Оперізуючий лишай *
C.Дерматит
D.Екзема
E.Червоний плескатий лишай
178. Хворий 24 років скаржиться на гострий біль та появу пухирців на лівій половині тулуба. Захворювання пов’язує з переохолодженням. Об’єктивно: на шкірі тулуба зліва по ходу ребер згруповані дрібні пухирці, по періферії пухирців – запальна еритема. Яка найбільш вірогідна патологія?
А.Простий пухирчатий лишай
B.Оперізуючий лишай *
C.Екзема
D.Дерматит
E.Герпетиформний дерматоз Дюринга
179. Молодий чоловік 24 років звернувся з приводу появи пухирців в куточку рота. Хворіє 3 роки. Захворювання рецидивує 2-3 рази на рік, як правило, після переохолодження. Об’єктивно: в правому куті рота є згруповані пухирці розміром 2-3 мм, шкіра біля пухирців яскраво-червоного кольору. Яка найбільш вірогідна патологія?
А.Стрептококова заїда
B.Герпес оперізуючий
C.Кандидоз
D.Вторинний сифіліс
E.Герпес простий *
180. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на незначні виділення з уретри; притуплений біль у промежині, який стає сильнішим при дефекації, а також послаблення ерекції і прискорення еякуляції. З анамнезу відомо, що хворий після випадкових статевих контактів неодноразово застосовував самолікування великими дозами антибіотиків. В мазках та посівах виділень з уретри гонококи, трихомонади та інші бактерії не виявлені. Про яке захворювання можна думати?
А.Хронічний простатит *
B.Хронічний уретрит
C.Проктосигмоїдит
D.Парапроктит
E.Хламідійний уретрит
181. Жінка хворіє протягом року, відколи вперше після пологів з’явилася численна висипка, незначний свербіж. Об’єктивно: на бокових поверхнях тулубу, на згинальних поверхнях передпліч, стегон полігональні папули червоно-синюшного кольору. Частина з них має перламутровий блиск та пупкоподібні вдавлення у центрі. На слизовій оболонці рота білуваті утворення по типу листків папоротника. Визначте попередній діагноз:
А.Короста
B.Парапсоріаз
C.Червоний плоский лишай *
D.Псоріаз
E.Нейродерміт
182. Хворий Д., 16 років, звернувся до лікаря зі скаргами на появу висипки та сильний свербіж, що посилюється ввечері. Об’єктивно: патологічний процес носить розповсюджений характер і локалізується на шкірі нижньої частини живота, внутрішній поверхні стегон, де є парно розташовані папули, вкриті кірочками. Який діагноз найбільш імовірний у даному випадку?
А.Парапсоріаз
B.Екзема
C.Нейродерміт
D.Короста *
E.Алергічний дерматит
183. Хворий 72 років, скаржиться на свербіж шкіри лівої гомілки навколо трофічної виразки. Шкіра почервоніла та набрякла, місцями мокнення, поодинокі жовтуваті кірочки. Межі вогнища ураження чіткі. Який діагноз найбільш імовірний у даному випадку?
А.Алергічний дерматит
B.Мікробна екзема *
C.Себорейна екзема
D.Туберкульоз шкіри
E.Стрептодермія
184. У хворої 35 років протягом двох тижнів після застосування синтетичного миючого засобу трималося почервоніння шкіри нижньої третини передпліч та рук, свербіж. Об’єктивно: гіперемія, набряк, дисеміновані папульозні елементи. Який діагноз найбільш імовірний у даному випадку?
А.Обмежений нейродерміт
B.Простий дерматит
C.Алергічний дерматит *
D.Професійна екзема
E.Токсикодермія
185. До лікаря звернувся чоловік 27 років зі скаргами на посилене випадіння волосся протягом останніх тижнів. При огляді на голові є численні неправильної форми вогнища різкого порідіння волосся розмірами до 10 мм у діаметрі. Шкіра у цих місцях не змінена, фолікулярний апарат збережений. Суб’єктивних відчуттів немає. З анамнезу встановлено, що 4 місяці тому у хворого на тулубі був висип, який зник без лікування приблизно за 2-3 тижні. Для якого діагнозу найбільш характерна ця клінічна картина?
А.Сифіліс вторинний свіжий
B.Гніздове облисіння
C.Мікроспорія
D.Сифіліс вторинний рецидивний *
E.Поверхнева трихофітія
186. До лікаря звернулася хвора 28 років, у якої в області зовнішніх статевих органів та заднього проходу розташовані численні вегетуючи утворення з широкою основою та ерозивною поверхнею, що мокне. По періферії цього висипу – численні лентикулярні папули. Іншого висипу на шкірі немає. Загальний стан хворої задовільний. Який попередній діагноз є найбільш імовірним?
А.Вегетуюча міхурчатка
B.Гострокінцеві кондиломи
C.Сифіліс вторинний рецидивний *
D.Бородавчата форма туберкульозу шкіри
E.Кандидоз шкіри
187. Хвора Н., 47 років, скаржиться на появу висипу у підлопаткових ділянках та на сідницях. При огляді у цих місцях виявлено горбики розміром до 7 мм у діаметрі, темно-червого кольору з бурим відтінком, напівсферичної форми, щільно-еластичної консистенції. Елементи мають правильні обриси, розташовані у вигляді окремих груп, ізольовані один від одного. Реакція Вассермана негативна. Який діагноз найбільш імовірний?
А.Туберкульозний вовчак
B.Сифіліс третинний горбиковий *
C.Сифіліс вторинний рецидивний
D.Фурункульоз
E.Лейшманіоз
188. До лікаря звернувся хворий 48 років, при дослідженні крові якого реакція Вассермана та осадкові реакції тричі були позитивними. Дослідження крові на РІБТ дало також позитивний результат. При обстеженні хворого клінічних проявів сифілісу ані з боку шкіри, ані з боку внутрішніх органів та нервової системи не виявлено. Який діагноз є вірним?
А.Сифіліс прихований рецидивний
B.Первинний серопозитивний сифіліс
C.Вторинний рецидивний сифіліс
D.Третинний сифіліс
E.Сифіліс прихований ранній *
189. У вагітної 20 років у жіночій консультації виявлені різко позитивні реакції на сифіліс. При огляді знайдено широкі кондиломи у ділянці промежини, поодинокі згруповані розеольозні плями на тулубі, сифілітичну лейкодерму на шиї. З боку внутрішніх органів та нервової системи патології не знайдено. Про яку стадію сифілісу у жінки йде мова?
А.Сифіліс вторинний рецидивний *
B.Сифіліс прихований
C.Сифіліс первинний серопозитивний
D.Сифіліс третинний горбиковий
E.Сифіліс вторинний свіжий
190. У хворого на тулубі численні гіпопігментовані плями різної конфігурації та розмірів, ізольовано розташовані на загорілій шкірі. Вони з’явилися після літнього сезону. Місцями відмічаються поодинокі жовтувато-бурі плями з чіткими межами та висівкоподібним лущенням. Про який дерматоз слід думати в даному випадку?
А.Різнокольоровий лишай *
B.Рожевий лишай
C.Вітіліго
D.Склеродермія
E.Сифілітична лейкодерма
191. У хворої 35 років після сильного нервового переживання на тильній поверхні рук з’явилося почервоніння і набряк. В подальшому на цьому фоні утворилися невеликі запальні вузлики, міхурці, а потім ерозії із значним виділенням серозної рідини. Процес супроводжується сильним свербежем. Поставте клінічний діагноз:
А.Мікробна екзема
B.Алергічний дерматит
C.Справжня екзема *
D.Простий контактний дерматит
E.Токсикодермія
192. У хворої 53 років без явних причин на слизовій оболонці ротової порожнини з’явилися яскраво-червоні ерозії діаметром до 1 см. Процес супроводжується болючістю, що утруднює приймання їжі, поступово прогресує. Який найбільш імовірний діагноз?
А.Сифілітична міхурчатка
B.Оперізуючий лишай
C.Простий міхурцевий лишай
D.Вульгарна міхурчатка *
E.Афтозний стоматит
193. До дерматолога звернулася жінка 34 років з приводу ураження шкіри кистей і нижньої третини передпліч у вигляді значного набряку, гіперемії, везикуляції, мокнуття. Захворювання виникло після застосування упродовж 4 місяців для прання білизни порошка Лотос. В минулому шкірних захворювань у хворої не було. Який найбільш імовірний діагноз?
А.Контактний алергічний дерматит
B.Простий контактний дерматит
C.Справжня екзема *
D.Токсикодермія
E.Мікробна екзема

194. На прийом до дерматолога звернувся хворий із скаргами на періодичну появу упродовж року болючих ерозій на статевому члені. При огляді: на головці статевого члена є згруповані міхурці і ерозії поліциклічних обрисів, з чіткими межами, м’які при пальпації. Який найбільш імовірний діагноз?
А.Вульгарна міхурчатка
B.Герпес генітальний *
C.Піодермія статевого члена
D.Короста
E.Первинний сифіліс
195. На прийом до дерматолога звернувся хворий із скаргами на появу висипки, яка супроводжується свербежем і поколюванням. При огляді: справа в ділянці кутика рота на еритематозному фоні – згруповані дрібні міхурці, наповнені прозорим серозним вмістом, та дрібні ерозії. Для якого зазворювання характерна вказана вище клінічна картина?
А.Герпес простий *
B.Щілиноподібне імпетиго
C.Заїда кандидозна
D.Первинний сифіліс
E.Герпес оперізуючий
196. Учень 5 класу скаржиться на висипку на шкірі, яка супроводжується інтенсивним свербежем, переважно в нічний час. Хворіє 2 тижні, не лікувався. При огляді: в ділянці міжпальцевих складок обох рук, згинальної поверхні передпліч, на шкірі живота та сідниць спостерігаються дрібні червоні папули, а також мікровезікули. Елементи мають тенденцію до попарного розташування. Відмічаються також кров’янисті кірочки та окремі екскоріації. Який найбільш імовірний діагноз у хворого?
А.Екзема дитяча
B.Короста *
C.Почесуха дитяча
D.Дерматит алергічний поширений
E.Нічого з вищеперерахованого
197. Хвора 17 років, скаржиться на наявну упродовж 3 років висипку в лівій підщелепній ділянці. Хвороба загострюється в весняний період. При огляді: в цій ділянці – ціонотичні вузли величиною з велику квасолину, тістуватої консистенції, помірно болючі при пальпації, а також виразки неправильної форми з м’якими підритими синюшними краями, з незначним гнійним виділенням на дні, яке покрите грануляціями, що легко кровоточать. На місці раніше існувавших висипань – нерівні рубці з містками здорової шкіри. Який найбільш імовірний діагноз?
А.Лейшманіоз шкіри
B.Фурункульоз
C.Третинний сифіліс
D.Скрофулодерма *
E.Рак шкіри
198. Хворий 37 років, шахтар, скаржиться на ураження нігтьових пластинок упродовж 2 років. При огляді: нігтьові пластинки І, ІІ, ІІІ пальців обох ступнів та ІІ, ІІІ – кистей потовщені, тьмяні, з явищами піднігтьвого гіперкератозу. По вільному краю нігті обламані. На підошвах та правій долоні – гіперкератоз, у складках шкіри – муковидне лущення. Інші ділянки шкіри без висипки. Які додаткові методи дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу?
А.Біопсія шкіри
B.Загальний аналіз крові
C.Серологічне дослідження крові
D.Аналіз крові на цукор
E.Мікроскопічне та бактеріологічне дослідження лусочок *
199. На прийом до дерматолога звернувся хворий із скаргами на свербіж та висипку на шкірі, яка виникла два тижні тому після відрядження. При огляді: на слизовій щік та губ бляшки сірувато-білого кольору, які мають вигляд мережива, а на шкірі передпліч – численні лентикулярні полігональні паапули з блискучою поверхнею та точковим вдявленням у центрі. Поставте хворому діагноз:
А. Кандидоз
B.Псоріаз
C.Сифіліс вторинний
D.Червоний плоский лишай *
E.Багатоморфна ексудативна еритема
200. Хворий 28 років скаржиться на появу висипки на шкірі статевого члена, яка з’явилась 2 тижні тому і хворого суб’єктивно не турбує. Три дні тому хворий помітив у себе збільшення пахвинних лімфатичних вузлів. При огляді: на шкірі головки статевого члена – виразка правильної округлої форми, до 1 см в діаметрі; дно та краї виразки щільні; шкіра навколо виразки не збільшена. Пахвинні лімфатичні вузли збільшені до розмірів великої квасолини, рухливі, безболісні, щільно-еластичної консистенції. Поставте діагноз:
А.Ракова виразка статевого члена
B.Вульгарна ектіма
C.Сифіліс третинний
D.Герпес генітальний
E.Сифіліс первинний *
201. Водій 27 років скаржиться на раптову появу висипки на шкірі тулуба, яка з’явилась тиждень тому. Появі висипки передували: слабкість, біль у м’язах, болі в суглобах, які підсилювалися вночі. На шкірі численна висипка у вигляді рожево-червоних плям, діаметром до 0,5 см, з чіткими межами. Елементи розташовані ізольовано, при діаскопії зникають. Периферичні лімфатичні вузли помірно збільшені, безболісні, щільно-еластичної консистенції, рухливі, не спаяні. Поставте діагноз:
А.Токсикодермія
B.Сифіліс вторинний *
C.Рожевий лишай Жибера
D.Різнокольоровий лишай
E.Краснуха
202. Хворий 36 років скаржиться на висипку на шкірі, яка з’явилася тиждень тому і хворого не турбує. При огляді: на шкірі долонь та підошв – множинні лентикулярні дисеміновані папули, які не підвищуються над рівнем шкіри, застійно-червоного кольору, частково покриті скупченням рогових лусочок, щільні при пальпації. Поставте попередній діагноз хворому.
А.Руброфітія долонь та підошв
B.Множинні бородавки
C.Долонно-підошовний псоріаз
D.Сифіліс вторинний *
E.Омозолілості долонь та підошв
203. Хворий 47 років, скаржиться на висип на шкірі упродовж 2 місяців. Спочатку з’явилися щільні, підвищенні над рівнем шкіри вузлики темно-червоного кольору. Вони поступово регресували, залишаючи після себе пігментні рубчики. Три роки тому хворий спостерігав на тому ж місці появу рожево-червоних плям, які без лікування зникли. При огляді: на шкірі правої бокової поверхні тулуба – різко відмежовані від здорової шкіри невеликі горбики, що зливаючись між собою, утворюють кільце, в центрі якого – мозаїчний рубець. Поставте попередній діагноз:
А.Сифіліс третинний *
B.Туберкульоз шкіри
C.Руброфітія гладкої шкіри
D.Сифіліс вторинний
E.Лепра
204. Хворий 34 років скаржиться на випадіння волосся на голові та бровах, яке почалося 2 тижні тому без явної причини. Соматичних захворювань у хворого немає. При огляді: на шкірі волосистої частини голови в ділянці потилиці та скронь є численні дрібні осередки порідіння та випадіння волосся круглої форми. Шкіра в цих осередках не змінена. Поряд з цим, на шкірі тулуба відмічаються поодинокі щільні лентикулярні папули мідно-червоного кольору, без ознак запалення шкіри навколо них. Поставте попередній діагноз:
А.Осередкова алопеція
B.Себорейна алопеція
C.Сифіліс вторинний *
D.Поверхнева трихофітія
E.Червоний плоский лишай
205. Хворий 56 років скаржиться на біль при рухах в колінному суглобі та виразки, які довго не загоюються, утворилися 4 місяці тому на місці щільних новоутворень. 2 роки тому на шкірі тулуба у нього була розповсюджена висипка, яка без лікування самостійно зникла. На шкірі правої гомілки та стегна розташовано декілька округлих виразок з глибоким дном та рівними щільними краями, оточених гіперемічним вінчиком. Навколо виразок спостерігаються поодинокі щільні горбики. КСР – негативний. Поставте попередній діагноз:
А.Туберкульоз шкіри
B.Сифіліс третинний *
C.Множинні ектими
D.Сифіліс вторинний
E.Лейшманіоз шкіри
206. Хворий 33 років, скаржиться на рецидивуючу висипку на губах, яка супроводжується пекучістю. Захворювання загострюється після переохолодження, простуди, гострої їжі. При огляді: на червоній смужці нижньої губи – дрібні згруповані міхурці, заповнені серозним та серозно-гнійним вмістом. Який діагноз ви поставите?
А.Імпетіго стрептококве
B.Сифіліс первинний
C.Епітеліома нижньої губи
D.Герпес простий *
E.Хейліт
207. Хворий звернувся до лікаря із скаргами на загальну слабкість, лихоманку, болючу висипку на шкірі тулуба. Хворіє лише 3 дні. При огляді:
на лівій боковій поверхні тулуба на фоні гіперемії та набряку відмічаються згруповані міхурці з серозно-мутним та геморагічним вмістом. Який діагноз ви поставите хворому?
А.Герпетиформний дерматоз Дюринга
B.Дерматит простий контактний
C.Дерматит контактний алергічний
D.Мікробна екзема
E.Герпес оперізуючий *
208. У чоловіка 23 років на розгинальній поверхні кінцівок виявлено горбики червоно-синюшного кольору, округлої форми, розміром до малої горошини, з некротичним центром, а також поодинокі розсіяні дрібні поверхневі штамповані рубчики. Поставте попередній діагноз:
А.Папуло-некротичний туберкульоз *
B.Третинний сифіліс
C.Алергічний васкуліт
D.Почесуха дорослих
E.Лейшманіоз шкіри
209. При профогляді хлопчика в дитячому будинку встановлено, що він відстає у фізічному та інтелектуальному розвитку від одноліток. Шкірні покриви дитини без патологічної висипки, лімфатичні вузли не збільшені. Череп має сідницеподібну форму, ніс сідлоподібний, піднебіння високе. Обидва передні різці мають діжкоподібну форму з виразкою у вигляді напівмісяця на вільному краї. Поставте попередній діагноз:
А.Сифіліс прихований пізній
B.Сифіліс природжений ранній
C.Сифіліс природжений латентний
D.Сифіліс третинний
E.Сифіліс природжений пізній *
210. Хворий скаржиться на болючість, почервоніння шкіри на правій литці. Об’єктивно: температура тіла – 38,5С; збільшені і болючі лімфатичні пахвинні вузли з правого боку; кордони між почервонінням і здоровою шкірою чіткі; є набряк, а також пухирці з темною рідиною всередині; пальпація болюча. Ваш попередній діагноз?
А.Герпетична інфекція
B.Сибірка, шкірна форма
C.Бешиха, геморагічна форма *
D.Вітряна віспа
E.Флегмона ноги
211. Дитина 15 днів, народилася від матері,котра не має постійного місця проживання. Об’єктивно: на шкірі рясний плямистий висип яскраво-червого кольору, розмірами з сочевицю. На долонях та підошвах міхури, навколо яких вінчик мідно-червоного кольору. Окремі ерозії. Навколо рота шкіра інфільтрована, з глибокими тріщинами. Підшкірно-жировий шар розвинутий недостатньо, лімфатичні вузли збільшені. Ваш діагноз?
А.Ексфоліативний дерматит Ріттера
B.Епідемічна міхурниця новонароджених
C.Природжений бульозний епідермоліз
D.Природжений ранній сифіліс *
E.Алергічний дерматит
212. Скотар 38 років, скаржиться на головний біль, підвищення температури до 37,8С, появу вузлів на волосистій частині голови. Об’єктивно: на шкірі голови осередки різко окреслених уражень, вкритих великою кількістю гнійних соковитих кірок, після зняття яких з волосяних фолікулів виділяється гній, що нагадує мед у медових стільниках. Ваш попередній діагноз?
А.Інфільтративно-гнійна трихофітія *
B.Сифілітична алопеція
C.Мікроспорія
D.Карбункул
E.Фавус
213. Хвора 43 років, скаржиться на висип на шкірі правої ноги, біль, слабкість, підвищення температури до 38,5С. Захворіла гостро. Об’єктивно: на шкірі правої ноги в області ступні набряк та різко окреслена яскраво-червоного кольору пляма, гаряча на дотик, контур неправильної форми, у вигляді язиків вогнища. В осередку є поодинокі пухирці. Ваш попередній діагноз?
А.Контактний дерматит
B.Мікробна екзема
C.Бешиха *
D.Токсикодермія
E.Васкуліт геморагічний
214. Хворий 45 років, скаржиться на появу безболісних вузликових елементів на шкірі поперека та кінцівок, схильних до периферичного росту та злиття. Хворіє 2 роки. Загострення переважно весною. Із анамнезу відомо, що у батька хворого було подібне ураження шкіри. Об’єктивно: патологічні елементи представлені краплевидними та монетовидними вузликами та бляшками, вкритими білими лусочками. Ваш попередній діагноз?
А.Себорейна екзема
B.Червоний плоский лишай
C.Нейродерміт
D.Рожевий лишай
E.Псоріаз *
215. Хворий 30 років, звернувся до лікаря з приводу появи на шкірі статевого органа бородавкоподібних утворень. Об’єктивно: на шкірі в області вінчикової борозди головки є згруповані плоскі та сосочковидні вузлики діаметром до 3 мм, м’якої консистенції, блідо-рожевого кольору. Вони мають часточкову будову, на вузькій ніжці, нагадують гребінь півня. Ваш попередній діагноз?
А.Бородавки
B.Сифілітичні широкі кондиломи
C.Вегетуюча міхурниця
D.Плоскоклітинна епітеліома
E.Гострокінцеві кондиломи *
216. Хворий 30 років, звернувся до дерматолога з приводу появи розростань на шкірі 5-го пальця правої руки. Об’єктивно: на шкірі тильної частини пальця вузликові розростання, підвищені над рівнем шкіри, величиною з сочевицю чи горошину, безболісні, сухі, без запалення навколо. Вони м’якої елестичної консистенції, спаяні з підлеглою тканиною. Із анамнезу: працює рубщиком м’яса, часто травмує шкіру рук. Ваш діагноз?
А.Псоріаз
B.Бородавковий туберкульоз
C.Контагіозний молуск
D.Прості бородавки *
E.Бородавковий папульозний сифіліс
217. Хворий 20 років скаржиться на появу різкого болю та висипу на задній поверхні шиї, підвищення температури до 38,2С, головний біль. Об’єктивно: на шкірі задньої поверхні шиї різко болісний щільний, глибокий інфільтрат, розміром з волоський горіх. Шкіра над інфільтратом синюшно-червона, набрякла, без різких меж. На дотик – дуже болючий. Ваш діагноз?
А.Хронічна вегетуюча піодермія
B.Абсцес
C.Туберкульоз шкіри
D.Аспергільоз
E.Карбункул *

218. Хворий 26 років скаржиться на висип на обличчі, свербіж, печію, біль. Хворіє 1,5 року. Об’єктивно: на шкірі обличчя в області підборіддя інфільтровані ділянки яскраво-червоного кольору, засіяні пустулами та кірками, є численні ерозії, по периферії розташовані папуло-пустульозні елементи. Ваш діагноз?
А.Екзема
B.Паразитарний сикоз
C.Звичайний сикоз *
D.Контактний дерматит
E.Звичайні вугрі
219. Неодружений чоловік 22-х років звернувся до дерматовенеролога із скаргами на появу ерозії на головці статевого члена. В анамнезі: статевий контакт з невідомою жінкою 7 тижнів тому. Якою має бути тактика по обстеженню хворого?
А.Провести серологічні дослідження *
B.Провести аналіз на кандидозну інфекцію
C.Провести аналіз на стрептококову інфекцію
D.Виконати аналіз на акантолітичні клітини
E.Виконати аналіз на хламідійну інфекцію
220. Хворий 35 років скаржиться на висипку і свербіж у пахвинно-стегновій ділянці, де є запальні червоні плями із чіткими фестончатими краями. Також є виражений запальний валік по періферії; певна схильність до периферійного росту, а на поверхні – лущення. Яка найвірогідніша патологія у цього чоловіка?
А.Дерматит
B.Дерматомікоз *
C.Еритразма
D.Фіксована еритема
E.Екзема
221. У хворої 40 років на правій руці між 3 і 4 пальцями в глибині складки є ерозія, обрамлена облямівкою білого відшарованого епідермісу. Яка можлива етіологія цієї патології?
А.Дріжджові грибки *
B.Механічне тертя
C.Стафілококи
D.Стрептококи
E.Мікроспори
222. У молодика 25 років через 30 днів після випадкового статевого контакту з’явились дрібні виразки на статевому члені. Під час огляду хворого на внутрішньому листку передньої шкірочки виявлено декілька округлих обрисів ерозій до 0,2 см в діаметрі, з рівними краями, без помітного запалення навколо. Який найбільш вірогідний діагноз?
А.Короста, ускладнена піококами
B.Простий герпес
C.Шанкриформна піодермія
D.Первинний сифіліс *
E.М’який шанкр
223. Студент 20 років, 2 тижні скаржиться на інтенсивний свербіж шкіри, переважно вночі. Об’єктивно: на шкірі тулуба помітні дрібні парно розташовані папули, розчухи, кірочки. Який найвірогідніший діагноз?
А.Нейродерміт
B.Кропив’янка
C.Екзема
D.Алергічний дерматит
E.Короста *
224. Хворий 45 років, звернувся до лікаря зі скаргами на наявність висипки на шкірі, яка, проте, не супроводжується суб’єктивними відчуттями. Об’єктивно: на шкірі тулуба і кінцівок велика кількість рожевих плям розмірами 0,3-0,7 см. Поверхня їх не лущиться і вони не зливаються. Є поліаденіт. На крайній плоті ерозія, що епітелізується. Який найбільш імовірний діагноз?
А.Висипний тиф
B.Вторинний свіжий сифіліс *
C.Черевний тиф
D.Медикаментозна токсикодермія
E.Вторинний рецидивний сифіліс
225. Хворий 52 років скаржиться на гострозапальне ураження шкіри, мокнуття та свербіж. Все це з’явилося в ділянці правої гомілки на місці подряпини. Об’єктивно: в ділянці нижньої третини правої гомілки шкіра еритематозно змінена, поверхня вкрита пустулами, дрібними везикулами та папулами. Місцями є острівці мокнуття. Вогнище ураження чітко обмежене. Який найбільш імовірний діагноз?
А.Дерматит контактний
B.Мікоз гладенької шкіри
C.Мікробна екзема *
D.Екзема істинна
E.Вузлувата еритема
226. До лікаря звернувся хворий із скаргами на висипку на шкірі шиї, яка супроводжується болем. Об’єктивно: на задній поверхні шиї різко болючий інфільтрат діаметром до 4 см. Шкіра над ним яскраво-червоного кольору. Навколо місця ураження – набряк. На поверхні інфільтрату є отвір, з якого видавлюється гній. При дослідженні крові – лейкоцитоз, прискорена ШОЕ. Який найбільш імовірний діагноз?
А.Фурункул шкіри шиї *
B.Стрептококова ектима
C.Герпетиформний дерматит Дюринга
D.Скрофулодерма
E.Сифілітична ектима

227. На тулубі хворого розповсюджені елементи висипки до 1 см у діаметрі рожево-червоного кольору, які не змінюють рельєфу та малюнка шкіри пальпаторно не знайдено змін консистенції шкіри порівняно з вільними від висипу ділянками. Про які морфологічні елементи йдеться?
А.Петехії
B.Розеоли *
C.Телеангіектазії
D.Еритема
E.Гіперпігментація
228. У хворго В. 34 років симетрично на шкірі тилу кистей, живота і стегон наявні вогнища ураження різного розміру з неясними межами, де на еритематозному фоні відмічаються дрібні папули, везикули, поодинокі пустули, а у центрі – ерозії та корки, мокнуття. Поставте діагноз:
А.Стрептодермія
B.Істинна екзема *
C.Мікробна екзема
D.Нейродерміт
E.Короста
229. На тулубі хворого розповсюджені елементи рожево-червоного кольору, які змінюють також рельєф та малюнок шкіри. Пальпаторно не знайдено змін структури шкіри порівняно з вільними від висипу ділянками. Про які морфологічні елементи йде мова?
А.Вегетації
B.Розеоли
C.Горбики
D.Еритему
E.Папули *
230. Хвора 23 років, захворіла 3 тижні тому: у неї з’явилось дуже болюче затвердення у лівій підкрильцевій впадині. Через 4-5 днів воно розкрилось з виходом великої кількості гною. Пізніше навколо з’явились нові інфільтрати. До цього випадку шкірними хворобами не хворіла. Ваш діагноз?
А.Гідраденіт *
B.Фурункул
C.Мікоз
D.Оперізуючий герпес
E.Стрептодермія
231. У дівчинки 12 років у ділянці правого плеча є відокремлене, округле вогнище ураження запального характеру. Його центр дещо западає та покритий висівкоподібною лускою. В ділянці периферійної зони ураження – пухирці, кірочки. Поставте клінічний діагноз?
А.Кандидоз
B.Псоріаз
C.Мікоз гладкої шкіри *
D.Мікотична екзема
E.Токсикодермія
232. На прийом прийшов чоловік 55 років зі скаргами на появу висипу на слизовій оболонці м’якого і твердого піднебіння, що заважають під час їжі, особливо твердих страв. При огляді: розсіяні ерозії яскраво-червого кольору, округлі, без запалення навкруги. Ваш діагноз?
А.Афтозний стоматит
B.Герпес
C.Кандидоз
D.Вульгарна пухирчатка *
E. Стрептодермія
233. До дерматолога звернувся шахтар із скаргами на значний свербіж у міжпальцевій області ступнів. Хворіє біля місяця. Захворювання пов’язує із носінням резинових чобіт. При огляді міжпальцевої області ступнів – мацерація епідермісу, ерозії. Які методи додаткового обстеження хворого необхідні для встановлення діагнозу?
А.Мікроскопічне обстеження на акантолітічні клітини
B.Мікроскопічне обстеження на гриби *
C.Мікроскопічне обстеження на бліду трепонему
D.Мікроскопічне обстеження на паразити
E.Мікроскопічне обстеження на дріжджоподібні клітини
234. Хворий С., 68 років, скаржиться на висипку на лівій гомілці, яка супроводжується сильним свербежем. Хворіє півроку. Об’єктивно: в нижній і середній третині лівої гомілки спостерігається вогнищеве ураження розмірами 2,0х1,7 см, в якому шкіра має синюшно-червоний колір, тверду консистенцію. На її поверхні є численні міліарні папули, мікровезікули, серозно-гнійні кірки. Вогнище ураження по періферії чітко віжмежоване. В центрі є трофічна виразка розмірами 0,2х0,4 см, вкрита гнійним нальотом. Поствте діагноз?
А.Істина екзема
B.Контактний дерматит
C.Мікробна екзема *
D.Хронічна виразкова піодермія
E.Дифузний нейродерміт
235. Хворий М., скаржиться на виділення із уретри, які супроводжуються болем та різзю при сечовипусканні. Захворів ни третій день після позашлюбного статевого контакту. Об’єктивно: головка статевого члена гіперемована та припухла, губки зовнішнього отвору уретри набряклі. Із уретри виділяється велика кількість жовтувато-зеленого гною. Поставте попередній діагноз:
А.Уреаплазмоз
B.Трихомоніаз
C.Хламідіоз
D.Свіжа гонорея *
E.Гарднерельоз

236. Хвора Л. скаржиться на висипку на шкірі, що без видимої причини з’явилася тиждень тому і не викликає порушення загального стану здоров’я. Об’єктивно: на тулубі і плечах спостерігаються численні симетрично розташовані плями круглястої форми, діаметром 0,7-0,9 см, які мають блідо-рожевий колір, не злущуються, не зливаються. В обох пахвинних областях прощупуваються збільшені до розміру квасолини лімфатичні вузли. Вони мають тверду консистенцію, гладеньку поврзність, рухливі, не спаяні між собою та шкірою. Поставте клінічний діагноз:
А.Різнокольоровий лишай
B.Токсикодермія
C.Вторинний свіжий сифіліс *
D.Мікроспорія гладенької шкіри
E.Черевний тиф
237. Хворий С. скаржиться на появу виразки на статевому члені, хоча вона і не викликає суб’єктивних розладів. Об’єктивно: на голівці статевого члену є ерозія правильної круглої форми, діаметром 0,7 см. Вона має блюдечкоподібний вид, рівні краї, колір свіжого м’яса, мізерне серозне виділення. Запальні явища навколо ерозії відсутні. Пальпаторно в глибіні ерозії визначається інфільтрат твердопластичної консистенції. Поставте клінічний діагноз:
А.Плоскоклітинний рак
B.Первинний сифіліс *
C.М’який шанкр
D.Шанкриформна піодермія
E.Фіксована еритема
238. Хвора С., 35 років, скаржиться на висипку в області геніталій, яка з’явилась більш ніж місяць тому. Об’єктивно: на великих статевих губах спостерігаються тверді синюшно-червоного кольору папули діаметром від 0,7 до 1,5 см з нерівною горбкуватою поверхнею. Значна частина їх мацерована та вкрита серозно-каламутним нальотом. Поставте клінічний діагноз:
А.Інфільтративно-гнійна трихофітія
B.Гострокінцеві кондиломи
C.Гемороїдальні вузли
D.Вульво-вагініт
E.Вторинний рецидивний сифіліс *
239. Мати привела на прийом хлопчика 5 років зі скаргою на висипку на обличчі, що з’явилась 5 днів тому.Об’єктивно: на обличчі є декілька пухирів розмірами 0,5-1,3 см в діаметрі з тонкою дряблою покришкою, наповнених серозно-каламутним ексудатом та розташованих на гіперемованій, набряклій основі. Поряд з цим в вогнищах ураження спостерігаються ерозії та товсті медово-жовті кірки. Поставте клінічний діагноз:
А.Вульгарне імпетиго *
B.Дитяча екзема
C.Простий пухирчастий лишай
D.Контактний дерматит
E.Кандидоз
240. До лікаря звернулася хвора із скаргами на появу виразок на статевих органах, які помітила 2 дні тому. Під час обстеження на великих соромітних губах виявлена безболісна блюдцеподібна ерозія розміром 0,3х0,2 см з рівними краями, без помітних запальних явищ, на споді якої визначається інфільтрат хрящової твердості. Який попередній діагноз?
А.Сифіліс первинний *
B.Шанкриформна піодермія
C.Прогенітальний герпес
D.Короста
E.Новоутворення шкіри
241. У хворого 2 дні тому з’явився різкийбіль у лівій половині грудної клітки, загальна слабкість, лихоманка та головний біль. Під час огляду хворого зліва в 4-5 міжребер’ї на еритематозному фоні – множинні згруповані пухирці, наповнені прозорим вмістом. Для якого захворювання характерна вказана вище симптоматика?
А.Простий герпес
B.Пухирчатка
C.Оперізуючий герпес *
D.Стрептококове імпетиго
E.Герпетиформний дерматоз Дюринга
242. На прийом до лікаря звернувся хворий із скаргами на болючі ерозії на статевому члені. З анамнезу відомо часте виникнення та існування подібного висипу на протязі року. Під час огляду: на головці статевого члена є згруповані пухирці та ерозії з фестончатими краями, м’які при пальпації. Вони є досить болючими. Для якого захворювання найбільш характерна клінічна картина?
А.Короста
B.Шанкриформна піодермія
C.Первинний сифіліс
D.Генітальний герпес *
E.Новоутворення шкіри
243. Які лікарськи препарати застосовують для лікування корости?
А.Флуцинар мазь
B.Тетрациклінова мазь
C.33% сірчана мазь *
D.Нізорал шампунь
E.Зовіракс мазь
244. У хворого на розгинальних поверхнях кінцівок та спини спостерігається розсіяна папульозна висипка яскраво-червоного кольору розміром від просяного зерна до сочевиці. Поверхня цих папул в центрі вкрита білуватими лусочками. Застосовуючи метод зішкрябування, можна виявити симптом стеаринової плями, термінальної плівки, кров’яної роси. Про яке захворювання слід думати?
А.Червоний плоский лишай
B.Псоріаз *
C.Вторинний сифіліс
D.Папульозно-некротичний туберкульоз шкіри
E.Атопічний дерматит
245. При яких дерматозах застосовують гіпосенсибілізуючі лікарські препарати?
А.Екзема *
B.Фурункул
C.Мікроспорія
D.Новоутворення шкіри
E.Герпес простий
246. На прийом до лікаря звернулася мати з хлопчиком 6 років, який захворів позавчора. При огляді: на шкірі лоба і правої щоки мають місце вогнища червоного кольору, на поверхні яких є плоскі ненапружені пухирі, ерозії, вологі кірки. Про який дерматоз з приведених нижче можна думати?
А.Герпетиформний дерматоз Дюринга
B.Стрептококове імпетиго *
C.Пухирчатка
D.Дитяча екзема
E.Оперізуючий лишай
247. У 12-річного школяра на волосистій частині голови спостерігається пляма круглої форми до 1,5 см у діаметрі. Шкіра в області плями рожевого кольору, вкрита борошнистими лусочками, волосся обламане на висоті 5-7 мм над рівнем шкіри. Суб’єктивних відчуттів немає. Про яке захворювання іде мова?
А.Червоний вовчак
B.Гніздове облисіння
C.Псоріаз
D.Мікроспорія волосистої частини голови *
E.Склеродермія
248. У хворої 14 років шкіра тулуба та кінцівок помірно рожевого кольору, інфільтрована, вкрита папульозними елементами, екскоріаціями. Відтворюється білий дермографізм. Хворіє з раннього дитинства. Загострення хвороби виникають переважно у разі нервового стресу. Про яке захворювання можна подумати?
А.Екзема
B.Алергічний дерматит
C.Рожевий лишай
D.Кропив’янка
E.Атопічний дерматит *

249. Хворий 65 років скаржиться на біль у правій боковій ділянці грудної клітки, слабкість. Об’єктивно: шкіра суха, гіперемована і на ній розміщено біля десятка дрібних везікул, розташованих дуже близько одна від одної. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?
А.Алергічний дерматит
B.Бульозний дерматит
C.Простий лишай
D.Оперізуючий лишай *
E.Псоріаз
250. Деякі форми шкірної висипки, що виникають у хворих різного віку та статі, характерізуються обов’язковою зміною лише консистенції шкіри при тому, що колір та рельєф такої ділянки може бути зовсім не зміненим. Вкажіть назву елемента, для якого це є характерним.
А.Розеола
B.Папула
C.Уртіка
D.Везікула
E.Вузол *
251. у чоловіка 35 років раптово на шкірі тулуба з’явилася численна гострозапальна неупорядкована висипка, що складається з розеол, папул, уртік, які розкидані по шкірі переважно фокусно і виникли через кілька годин після відвідання ним ресторану. Який діагноз найбільш імовірний у хворого?
А.Алергічний дерматит
B.Токсикодермія *
C.Контактний дерматит
D.Екзема
E.Нейродерміт
252. У чоловіка 45 років на шкірі тулуба поступово протягом 2-х тижнів з’явилася численна запальна висипка, що складається з папул, вкритих у центрі білуватою лускою. Елементи висипки розкидані по шкірі неупорядковано та переважно фокусно. Подібного характеру висипання вже кілька років виникають у нього взимку і поступово в кінці весни самостійно зникають. Який діагноз найбільш імовірний у хворого ?
А.Екзема
B.Алергічний дерматит
C.Контактний дерматит
D.Псоріаз *
E.Нейродерміт
253. У чоловіка 30 років на шкірі тіліба з’явилась численна висипка, що складається з дрібних парних елементів, що розкидані по шкірі неупорядковано, але переважно фокусно і супроводжуються зудом. Висипка виникла через кілька днів після відвідання ним спортивно-оздоровчого центру та сауни. Який діагноз найбільш імовірний у хворого?
А.Короста *
B.Екзема
C.Контактний дерматит
D.Алергічний дерматит
E.Нейродерміт
254. У чоловіка 39 років раптово на шкірі тулуба з’явилась висипка, що складається з дрібних, сверблячих протягом дня висипань червоного кольору. Елементи висипки розкидані по шкірі неупорядковано, фокусно. Появу висипки хворий пов’язує з тим, що за декілька днів до цього він був у спортивно-оздоровчому центрі та сауні. Який діагноз найбільш імовірний у хворого?
А.Контактний дерматит
B.Екзема
C.Вошивість
D.Алергічний дерматит
E.Короста *
255. у жінки 20 років на шкірі тулуба з’явилась висипка на шкірі розгинальних поверхонь верхніх та нижніх кінцівок, що складається із запального характеру полігональних папул, розміщених на еритематозному фоні і які супроводжуються інтенсивним зудом. Появу висипки хвора пов’язує з перенесеною нею перед цим стресовою ситуацією під час відвідання нею спортивно-оздоровчого центру та сауни. Який діагноз найбільш імовірний у хворого?
А.Екзема
B.Нейродерміт *
C.Контактний дерматит
D.Алергічний дерматит
E.Короста
256. Який з нижченаведених елементів висипки є типовим для псоріазу?
А.Луска
B.Розеола
C.Пустула
D.Папула *
E.Вузол
257. Що з нижченаведеного є вірним по відношенню до типової клінічної картини екземи?
А.Еритематозна висипка
B.Папульозна висипка
C.Розеольозна висипка
D.Бульозна висипка
E.Мокнуття *
258. Яка з нижченаведених серореакцій є найбільш специфічною щодо діагностики сифілісу?
А.РІФ *
B.Реакція Вассермана
C.Реакція мікропреципітації
D.Імуноферментний аналіз
E.РІБТ
259. Для якої дерматологічної патології є патогномонічним наявність блискучих полігональних папул з пупковидним вдавленням в центрі?
А.Туберкульоз шкіри
B.Екзема
C.Псоріаз
D.Вторинний сифіліс
E.Червоний плоский лишай *
260. Яке лікування показане вагітній жінці у випадку, якщо вона 7 років тому хворіла на сифіліс, отримала з цього приводу повноцінне специфічне лікування та була після його завершення знята з диспансерного обліку в ШВД?
А.Пробне лікування
B.Превентивне лікування
C.Профілактичне лікування
D.Специфічне лікування
E.Вітамінотерапія *
261. Яке лікування показане чоловіку, щомав статевий контакт з хворою на сифіліс жінкою 100 днів тому назад, а дізнався про її хворобу тільки вчора?
А.Профілактична терапія
B.Пробна терапія
C.Превентивна терапія
D.Диспансерний нагляд *
E.Специфічна терапія
262. Як лікар має правильно оцінити низький титр (1:5, 1:10, 1:20) реагінів при позитивній КСР?
А.Як прояв пізнього прихованого сифілісу *
B.Як прояв раннього прихованого сифілісу
C.Як прояв раннього прихованого сифілісу
D.Як прояв рецидивного сифілісу
E.Як прояв первинного сифілісу
263. Проявом якої патології є наявність на шкірі хворого еритеми Фурньє?
А.Вторинного свіжого сифілісу
B.Раннього прихованого сифілісу
C.Третинного сифілісу *
D.Рецидивного сифілісу
E.Первинного сифілісу
264. Наявність позитивного симптому Нікольського дає підставу встановити діагноз:
А.Сімейна пухирчатка
B.Неакантолітична пухирчатка
C.Доброякісна пухирчатка
D.Пухирчатка новонароджених
E.Акантолітична пухирчатка *
265. Які ще хвороби, крім сифілісу, найчастіше можуть обумовлювати позитивні результати RW?
А.Гельмінтоз
B.Туберкульоз
C.Доброякісна пухирчатка
D.СНІД
E.Токсоплазмоз *
266. Хворий 29 років, поступив у стаціонар із скаргами на діарею (до 3-4 раз на день), різке схуднення, затруднене дихання, кашель. При обстеженні виявлено пневмоцистну пневмонію. В анамнезі – численні статеві контакти з маловідомими жінками. На предмет якого захворювання найбільш доцільно почати обстеження?
А.Неспецифічний виразковий коліт
B.Туберкульозний мезаденіт
C.Дизентерійна діарея
D.Синдром набутого імунодефіциту *
E.Третинний сифіліс
267. У жінки, яка звернулась до лікаря із скаргами на ураження шкіри тулуба, обличчя та кінцівок після перорального прийому бісептолу, встановлено діагноз медикаментозної токсикодермії. Які методи лікування найбільш ефективні для пацієнтки?
А.Імунотерапія
B.Протизапальна терапія
C.Антигістамінна терапія
D.Дезінтоксикаційна терапія
E.Екстракорпоральна терапія *
268. Хвора 42-х років скаржиться на висипку на шкірі обличчя. Пов’язує її появу з ультрафіолетовим опроміненням. Об’єктивно: на шкірі обличчя інфільтровані бляшки, покриті лусочками. Відокремлення лусочок з поверхні бляшки досить болісне (симптом Беньє-Мещерського).Позитивний симптом жіночого каблука. Невеликих розмірів плями розміщені на шиї, на шкірі грудей, спини. Діагноз?
А.Екзема
B.Рожеві вугрі
C.Дисемінований червоний вовчак *
D.Алергічний дерматит
E.Туберкульозний вовчак
269. До лікаря звернувся хворий із скаргою на болючі ерозії на статевому члені, які з’явилися після захворювання на грип. Об’єктивно: на головці статевого члена є згруповані пухирці та ерозії з фестончатими краями, з чіткими межами, м’які при пальпації. Вони супроводжуються болючістю. Для якого захворювання найбільш характерна така клінічна картина?
А.Генітальний герпес *
B.Шанкриформна піодермія
C.Первинний сифіліс
D.Короста
E.Оперізуючий герпес
270. У хлопчика 7 років на шкірі обличчя є численні напівкулясті вузлики, блідо-рожевого кольору діаметром 204 мм. В їх центрі спостерігається пупкоподібна западинка, через яку при стискуванні пінцетом із боків виділяється кашоподібна білувата маса, що складається із зроговілих клітин епідермісу та овоїдних молюскових тілець. Для якого захворювання найбільш характерна така клінічна картина?
А.Псоріаз
B.Контагіозний молюск *
C.Червоний плоский лишай
D.Бородавки
E.Фолікуліт
271. Хворий скаржиться на появу сверблячих висипів, підвищення температури тіла до 39С, загальне нездужання. Висипання ці з’явилися після прийому антибіотиків під час захворювання на бронхіт. Об’єктивно: на тулубі, обличчі, кінцівках спостерігається розеольозно-папульозний висип червоного кольору з дрібно-пластинчастим лущенням. Про яке захворювання можна подумати?
А.Токсикодермія *
B.Кропив’янка
C.Екзема
D.Короста
E.Рожевий лишай
272. Хвора скаржиться на висипку на шкірі тулуба, волосистій чисатини голови, із загостреннями у зимовий період. Об’єктивно: на шкірі волосистої частини голови, тулуба спостерігається розсіяна папульозна висипка яскраво-червоного кольору, розміром від 1,0 до 5,0 мм, поверхня якої вкрита сріблясто-білими лусочками. Для якого захворювання найбільш характерна така клінічна картина?
А.Туберкульоз шкіри
B.Червоний плоский лишай
C.Вторинний сифіліс
D.Псоріаз *
E.Атопічний дерматит
273. Молодий шофер вважає себе хворим біля 4-х років. Хвороба загострюється тільки влітку і проявляється появою на відкритих ділянках тіла інфільтрованих коловидних поверхонь з чіткими контурами та частковим лущенням, що на щоках нагадує своєю формою метелика і супроводжується посиленням телеангіектазій. Суб’єктивно висипання майже не турбують. Ваш діагноз?
А.Дисемінований червоний вовчак
B.Системний червоний вовчак
C.Сонячна екзема
D.Сонячний дерматит
E.Дискоїдний червоний вовчак *
274. У дитини 7 місяців з’явилася висипка на обличчі, яка супроводжується свербежем. Захворіла вона 3 тижні тому після введення прикорму. Об’єктивно: на щоках спостерігаються рожево-червоне забарвлення та набряк шкіри, численні дрібні ерозії з серозним ексудатом на їх поверхні, нашарування серозних кірок. Поставте клінічний діагноз:
А.Дитяча екзема *
B.Істинна екзема
C.Вульгарне імпетиго
D.Алергічний дерматит
E.Токсикодермія
275. До лікаря звернувся хворий, у якого два дні тому з’явився приступоподібний біль у лівій половині грудної клітки, загальна слабкість, лихоманка та головний біль. Сьогодні вранці він помітив висипання на шкірі грудей. При огляді хворого зліва по ходу 4-5 міжреберій на еритематозно-набряклому тлі є множинні згруповані пухирці з набряклими покришками, заповнені прозорою рідиною. Для якого захворювання характерна вказана вище симптоматика?
А.Простий герпес
B.Стрептококове імпетиго
C.Оперізуючий герпес *
D.Рожевий лишай
E.Алергічний дерматит


ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Навчальна
1. Айзятулов Р.Ф. Сифилис.— Донецьк: Донеччина, 1998.— 227 с.
1. Дащук А.М., Петров Б.Р. Клиническая дерматология. Х., Основа, 2-е издание, 1997, 436 с.
2. Дащук А.М., Петров Б.Р. Кожные болезни. Х.,Основа, 2007. - 404 с.
3. Дащук А.М. Атлас кожных и венерических болезней. Х., Основа, 1996. - 128 с.
4. Дащук А.М., Петров Б.Р. Венерические болезни. Х., 2005, 295 с.
5. Дащук А.М. Атлас опухолей кожи. Х., Основа, 2001. 124 с.
6.Дащук А.М., Черникова Л.И. ВИЧ/СПИД-инфекция Издание 2 дополненое, переработаное. Харьков.,2006. - 656 с.
8. Дащук А.М., Лесовой В.Н., Возианов С.А., Петров Б.Р. Дерматология в вопросах и ответах.- Сам.-Харьков, 2006.- 792 с.
3. Зудин Б.И. Кожные и венерические болезни.—М.: Медицина, 1990.— 214 с.
4. Коляденко В.Г., Степаненко В.І., Федорич П.В.,Скляр С.І. Шкірні та венеричні хвороби.— Вінниця:Нова книга, 2006.— 420 с.
10. Кожные и венерические болезни: Руководство для врачей. В 4 т. - Под ред. Ю.К. Скрипкина. - М.: Медицина, 1996.
11. Кравченко В.Г. Шкірні та венеричні хвороби. К., Здоров’я. 1995. – 302с.
12. Покровский. В.В., Ермак Т.Н., Беляева В.В., Юрин О.Г.. ВИЧ-инфекция: клиника, диагностика и лечение. М.,ГЭОТАР „Медицина”,2000.-496с.
6. Савчак В.І., Галникіна С.О. Хвороби шкіри. Хвороби, що передаються статевим шляхом.—Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.— 507 с.
13. Скрипкин Ю.К., Машкиллейсон А.Л., Шарапова Г.Я. Кожные и венерические болезни. М., Медицина, 1995. – 463 с.
14. Скрипкин Ю.К. Кожные и венерические болезни.-Москва. „Триада-Х”, 1999.-688с.
15. Фтизіатрія / За заг. ред. акад. А.Я. Циганенка і проф. С.І. Зайцевої. Розділ: Туберкулез кожи. (автор Дащук А.М).– Х.:Факт, 2004. - С.241-246.
Методична
1. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О., Черникова Л.І., Чипиженко В.А. Анатомія, гістологія, фізіологія шкіри. Х., 2008. С. 16
2. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О.,Черникова Л.І., Чипиженко В.А. Морфологія дерматозів. Методика обстеження хворих. Х., 2008. С.16
3. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О.,Черникова Л.І., Чипиженко В.А. Дерматозоонози (короста, педікульоз). Х., 2008. С.17
4. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О.,Черникова Л.І., Чипиженко В.А. Піодермії. . Х., 2008. С.19
5. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О.,Черникова Л.І., Чипиженко В.А. Вірусні дерматози (бородавки, гострокінцеві кондиломи, контагіозний молюск, простий герпес, оперізуючий герпес) Х., 2008. С.18
6. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О.,Черникова Л.І., Чипиженко В.А. Грибкові захворювання шкіри. Х., 2008. С.18
7. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О.,Черникова Л.І., Чипиженко В.А. Туберкульоз шкіри. Х., 2008. С.16
8. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О.,Черникова Л.І., Чипиженко В.А. Псоріаз. Х., 2008. С.16
9. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О.,Черникова Л.І., Чипиженко В.А. Червоний плоский лишай. Х., 2008. С.15
10. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О.,Черникова Л.І., Чипиженко В.А. Дерматити, токсикодермії. Х., 2008. С.16
11. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О.,Черникова Л.І., Чипиженко В.А. Алергічні дерматози (атопічний дерматит, екзема, кропив’янка, набряк Квінке). Х., 2008. С.17
12. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О.,Черникова Л.І., Чипиженко В.А. Пухирні дерматози. Х., 2008. С.18
13. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О.,Черникова Л.І., Чипиженко В.А. Хвороби сполучної тканини. Х., 2008. С.17
14. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О.,Черникова Л.І., Чипиженко В.А. Патогістологічні зміни в шкірі. Х., 2008. С.16
15. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О.,Черникова Л.І., Чипиженко В.А. Лепра. Х., 2008. С.16
16. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О.,Черникова Л.І., Чипиженко В.А. Багатоморфна ексудативна еритема Х., 2008. С.15
12. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О.,Черникова Л.І., Чипиженко В.А. Сифіліс. Етіологія. Патогенез. Первинний період сифілісу. Х., 2008. С.18
13. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О.,Черникова Л.І., Чипиженко В.А. Вторинний період сифілісу. Х., 2008. С.16
14. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О.,Черникова Л.І., Чипиженко В.А. Третинний та природжений сифіліс. Х., 2008. С.18
15. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О.,Черникова Л.І., Чипиженко В.А. Серодіагостика сифілісу. Лікування сифілісу. Х., 2008. С.16
16. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О.,Черникова Л.І., Чипиженко В. Гонорея. Х., 2008. С.18
17. Дащук А.М., Караченцева І.М., Пустова Н.О.,Черникова Л.І., Чипиженко В.А. Негонорейні уретрити. Х., 2008. С.17

Наукова
1. Вульф К., Джонсон Р. Сюрмонд Д. Дерматология по Т.Фицпатрику. Атлас_справочник. Второе русское издание. Пер. с англ.— М.: Практика, 2007.— С. 1248.
2. Задорожный Б.А. Псориаз. – К.: Здоров’я, 1983. – 160 с.
3. Запорожна В.М., Аряєв М.Л. ВІЛ_інфекція і СНІД.— К.: Здоров’я, 2004.— 635 с.
4. Дащук А.М., Питенько Н.Н. Псориаз как коллагеновая болезнь. Монография. – Х., 1993.
5. Венерические болезни: Руководство для врачей / Под ред. О.К. Шапошникова.— М.: Медицина, 1991.— 544 с.
6. Каруна Б.И. Екзема.— К.: Здоров’я, 1989.— 176 с.
7. Коляденко В.Г., Федоренко О.Е., Головченко Д.Я. Медицинская деонтология в дерматологии и венерологии.— К.: Здоров’я, 1989.— 167 с.
8. Фицпатрик Т. и др. Дерматология: Атлас_справочник. Пер. с англ.— М.: Практика, 1999.— С. 1126.




Зав.кафедри,
професор, д.мед.н.Дащук А.М.










HYPER13PAGE HYPER15


11